Змішалися в купу пси і люди

8

Вийшла на балкон перекурити. Наш невеликий дворик, кожен куточок якого прекрасно видно з висоти третього поверху, не перестає дивувати.

Четверо парнишек десяти років сидять на узбіччі пішохідної доріжки. Один з них — із сигаретою. Хромающему сверстнику, ковыляющему повз, слідом летять зовсім не дитячі вислови. Молода дівчина, що проходить у зворотному напрямку, змушена кривитися від імітації ними «простих рухів». Вдосталь потешив себе, підростаюча шпана йде, а недопалок виявляється в поруч стоїть пісочниці.

У двох метрах, вже на асфальтованій дорозі, випорожнюється здоровенний доберман. Майже в середині. Без намордника і повідка, а адже зовсім недалеко — дитячий майданчик. Господареві пса, чоловікові середніх років, не до нього: видихаючи в бік майданчика цівки диму, той не може відвести погляд від коротких шортиків вищезгаданої дівчини. Доберман, між тим, успішно завершує свою чорну справу. В пісочницю летить вже другий недопалок.

Прямо з-під балкона долинають плач і істеричні крики. До під’їзду підходить сім’я, яка живе двома поверхами вище — жінка з дочкою-підлітком і маленьким пацаненком. Дитя розмазує по щоках сльози, вільною рукою вчепившись в сестру, поки їхня мати, не соромлячись у виразах, волає на весь квартал. Звичайно, всім у свій вихідний вечір обов’язково потрібно знати, що бідний хлопчина обмочив «куплені за скажені гроші» штанці, не дотерпів до будинку, і який він «е[email protected]#ий виродок» після цього конфузу. Дитина починає плакати в голос, за що отримує серію дзвінких запотиличників, а дівчинка, яка намагається затулити брата, — по руках. Багато собі дозволяє, не інакше, мати адже завжди права.

Вишенькою на торті виявився невідомий власник одного з чудес вітчизняного автопрому, затонированного і заниженої за всіма правилами. Покладене в цьому важкому випадку «туц-туц», що доноситься з гуркотливих басами динаміків, і видає непристойні звуки глушник додавалися. Верещачи покришками, попутно розчавивши колесом свіже лайно добермана і розполохавши перехожих, герой хвацько промчав через весь двір, якимось дивом вписавшись у поворот, не знижуючи швидкості. Хорошою такій швидкості.

Культурна столиця Росії, липень, наші дні.

Задовбали? Немає. Але такої концентрації биомусора за такий короткий проміжок часу ще бачити не доводилося.