Шиш вам, а не гулю

13

Я живу в Санкт-Петербурзі, але кілька разів на рік літаю в Алма-Ату, де є які-ніякі друзі і родичі. Все б добре, якби не постійне бажання друзів і близьких зробити з мене «передаста». Варто тільки заїкнутися, що в таких-то числах я лечу туди або назад, як одразу починається: «Ой, я тоді подружкам (родичам, хрін знає кому) посилочку передам».

Можу зрозуміти, коли треба передати якісь важливі документи. З натяжкою погоджуюся, коли передають гроші (в наші дні, коли банківські перекази йдуть за лічені хвилини). Але ось посилочки зі всякою хренью, яку можна купити в будь-якому місті, реально задовбали. Один раз навіть соснову шишку просили передати в подарунок — їй-богу, не брешу! Причому останнім часом йде тенденція, що про посылочках починають просити якісь знайомі знайомих, яким вже заздалегідь пообіцяли, що я надам послугу.

Люди, ви реально думаєте, що я по кілька разів на рік літаю по маршруту LED-ALA-LED, щоб попрацювати вашим особистим листоношею? Хочете відправити посилку — йдіть на пошту або в DHL!