Не сімя, а одна назва

9

Тема моєї задолбашки проста і не нова: потрібен в паспорті штамп про одруження? Зараз часто доводиться чути думку, що не потрібен. Аргументи найрізноманітніші, починаючи з того, що нам добре і без бюрократичних формальностей, і закінчуючи тим, що шлюб — це пережиток минулого, що дає привід обмежувати свободу один одного.

Не буду детально зупинятися на тому, що будь-яке спілкування між людьми так чи інакше передбачає певне обмеження їх свободи, а спроби невиправданого обмеження свободи трапляються і без офіційного оформлення стосунків, навіть тоді, коли, здавалося б, у людей немає ніяких підстав втручатися в чуже життя (ну, наприклад, коли сусіди в комунальних квартирах намагаються скласти графік користування туалетом). Справа в тому, що юридичне оформлення шлюбу — це не чиясь зла воля чи примха, це сформована протягом тисячоліть система. Вам же не приходить в голову не реєструвати свого народженого дитини на тій підставі, що ви і без свідоцтва про народження його любите і дбаєте про нього? Ви знаєте, без свідоцтва він — ніхто. Точно так само і ви без штампа в паспорті один одному — ніхто.

Моя родичка отримала вигідну пропозицію по роботі і переселилася в Москву. Придбала там квартиру в іпотеку і незабаром познайомилася з таким же, як і вона, самотнім чоловіком. Стали жити разом. Розглянувши різні варіанти, вирішили, що їм вигідніше буде жити в квартирі родички, а квартиру її обранця здавати в оренду. Відразу домовилися, що іпотеку родичка виплачує зі своїх доходів, а всі інші витрати — їжа, одяг, обстановка в квартирі — на ньому. Так і стали жити. І жили не тужили, поки чоловік не загинув в результаті нещасного випадку.

І ось тут родичка зрозуміла, яку вона допустила помилку, не зареєструвавши шлюб. У її чоловіка виявилося п’ятеро братів і сестер, і вони пред’явили права на спадщину. Тобто задалися метою залишити родичку в порожніх стінах, оскільки все, що знаходилося в квартирі, аж до сантехніки, було придбано не на її кошти. Зазіхнули навіть на синтезатор (родичка за фахом — викладач музики): самі не знали, куди там натискати, але мали намір продати його і отримати на цьому по 4 «нечувані» за московськими мірками тисячі на людину.

Це не єдиний випадок, коли люди, що проживають у так званому цивільному шлюбі (а правильніше, сожительствующие), виявляються юридично абсолютно незахищеними. Державні заходи щодо підтримки тих же молодих сімей їх не зачіпають — з точки зору закону вони всього лише в гостях один в одного. «Цивільний» чоловік не може придбати для дитини своєї супутниці пільгову путівку в літній табір, «громадянська» дружина не може відвідати свого обранця в реанімації або дати згоду або незгоду на ризиковану операцію. І таких негативних прикладів більше, ніж хотілося б.

До речі, знаю випадок, коли під час судового процесу суддя присудив однієї з учасниць штраф за спробу ввести суд в оману — вона наполегливо намагалася назвати свого співмешканця чоловіком…