З села на поселення

10

Працюю секретарем в невеликому агентстві нерухомості. Клієнти в основному йдуть через сарафанне радіо: купив квартиру через наше агентство, розповів сусіда, сусід продав квартиру, розповів сестрі, сестра сказала подрузі, подруга здала квартиру… З вулиці до нас заходять дуже рідко: офіс знаходиться далеко від метро, у дворах. Дзвінків теж небагато. У мене складається таке враження, що всі ці «випадкові» клієнти дзвонять і заходять кудись не туди.

— Я хочу зняти однокімнатну квартиру в центрі Москви за 15 тисяч з євроремонтом неподалік від метро.

Дуже коректно пояснюю, що це нереально, таких цін не існує.

— Та ви не знаєте нічого! Дайте мені того, хто знає!
— Вибачте, але інший фахівець скаже вам те ж саме.
— Мені в агентстві «****-нерухомість» сказали, що квартиру в центрі і дешевше можна зняти! Хочу іншого фахівця!
— Інший фахівець не може з вами зараз поговорити. Раджу вам звернутися в «****-нерухомість», раз вже вони знають, де шукати такі квартири. У наших базах таких квартир немає, не було і навряд чи будуть.
— Я не хочу з вами розмовляти! Дайте мені кого-небудь! Я хочу поговорити!

* * *

Сиджу на роботі одна, всі ріелтори роз’їхалися по справах. Приходить тітонька, хоче дізнатися, скільки коштують квартири в якомусь там районі. Сіли з нею, подивилися базу. Вона зацікавилася деякими квартирами. Просить їх роздрукувати, щоб дати чоловікові для ознайомлення. Будь ласка, не шкода, у нас багато паперу. Роздруковую. Віддаю. Вереск:

— Чому тут немає телефонів?
— А навіщо вам? Вам же чоловікові для ознайомлення треба, там є вся інформація.
— Мені потрібні телефони!

Ага, зараз. Розумна знайшлася: за наш рахунок і рибку з’їсти, і пивка попити. Доступ до бази, між іншим, коштує грошей і чималих. Я на тебе витратила цілу годину, і справ інших у мене за горло.

* * *

— Дівчина, я хочу зняти квартиру на такій-то вулиці, ви зараз подивіться, номер скажіть мені, і мені від вас нічого більше не потрібно.

* * *

— Дэвушка, мнэ квартир потрібна, там дэвачки масаж дэлат будуть. Ви мнэ квартир знайди, дагавор заклучи, але дэнэг я вам за послуги не дам. Ви ж памагат далжны!

* * *

Приходить чергова тітонька з сильним акцентом, поганою дикцією і трьома баулами.

— Чого бажаєте?
— Мені потрібна квартира на рік, але у мене тільки триста рублів.

Звичайно-звичайно. Ми вам зараз ще і супроводжуючого дамо з машиною, щоб ви з’їздили на вокзал і забрали ще шість пакунків.