Майже у всіх горах існують печери. З давніх часів вони використовувалися людьми для житла, а в пізніші часи – і для проведення релігійних обрядів. Якщо в горах не було природних печер, люди їх створювали самі. Яскравим прикладом тому можуть служити рукотворні Барабарские печери.
Розташовані вони в Індії, недалеко від міста Гая, штат Біхар.
У невисокому скелястому освіту, під назвою Барабар, в стародавні часи було вирізано чотири печери – Каран Чаупар, Ломас Ріші, Судама і Вишваджопри. Їх створення збігається з періодом правління імператора Ашоки (ІІІ ст. до н. е..). Більшість печер складаються з двох приміщень – прямокутного і круглого, які з неймовірною ретельністю були вирізані в граніті. І так само ретельно відполіровані.
Неподалік знаходиться ще один скелястий пагорб – Нагарджуни. У цьому пагорбі розташовані ще три подібні печери. За розмірами вони менші, ніж Барабарские, і з’явилися пізніше.
Призначення печер досі залишається загадкою. Можливо, в них проводилися релігійні ритуали. На стінах деяких залів висічені написи.
З точки зору сучасних фахівців, Барабарские печери більше схожі на притулку або бункери. Хто і навіщо повинен був у них ховатися? Від якоїсь трагедії вони повинні були врятувати стародавніх людей? Відповіді на ці питання поки не знайдені…
Але факт залишається фактом. Цим печер більше двох тисяч років, а вони чудово збереглися. Зовсім не пошкоджені стіни та стелі, ніде немає уламків каменів. Чіткі отвори входів, практично ідеальні геометричні форми залів… Як можна було в ті далекі часи, без спеціальної техніки, побудувати такі унікальні споруди?
