Бери не дивлячись

306

Люди, які продають квартири, як же ви мене задовбали! Мова піде не про ріелторів зовсім, а про простих смертних так званих «приватників».

Начебто все просто: потрібно продати більшу квартиру і купити маленьку, а на решту грошей взяти в любимейшую іпотеку ще одну крихітну квартирку. З пошуком покупців для великої квартири я впоралася за півтора місяця — знайшовся добрий чоловік, готовий почекати, поки я знайду маленьку квартиру. Залишилася дрібниця — знайти. І ось вже майже три з половиною місяці я вивчаю всі відомі мені сайти з оголошеннями про продаж нерухомості. Звичайно, оголошення бувають різні: тупі, дуже тупі і для людей (найменша група, як правило, таких оголошень 1-2%).

Найтиповіше оголошення першої групи: «Продаємо маленьку квартиру 33/22/11, бла-бла-бла, така світла і красива, бла-бла, був недавно ремонт, бла-бла-бла». І ні слова про те, роздільний санвузол, малосімейка це чи ні. І найголовніше — відсутність хоч якоїсь інформації для зв’язку. Таке відчуття, що укладачі оголошень першої групи мають замість мозку купку конфетті.

Для другої групи характерне наступне: «В/п, д/ш, 44/11, сс/д». Все, більше нічого. Що написано — здогадайся сама. Це ж електронне оголошення, тут гроші за зайвий символ не візьмуть, вже я-то знаю — на цьому ж сайті давала оголошення про великій квартирі. І навіть записуєш номер, дзвониш, і навіть зі стопятисотого рази тобі відповідаю голосом страшно злим і сонним (хоча в оголошенні ні слова, коли дзвонити можна), і не посилають, а відповідають на запитання, а в результаті виявляється, що квартирка — в колишньому гуртожитку, кухня одна на шість таких же квартир.

А зовсім недавно мені попалося оголошення з якоюсь абсолютно нової групи: «Квартира така-то, 33/22/11, санвузол такий-то, дзвонити туди-то тоді-то, огляду квартири не виробляємо». Ось так, хочеш купувати — бери не дивлячись.

Продовжую пошуки.