Прочитала про задолбавших покупців квартир і хочу внести свою лепту. Продавали квартиру самі, не через агентство. Розмістили в газетах оголошення, пустили «бегушку» на телеканали. Продали швидко, але оголошення ще деякий час миготіли по телевізору. Дзвонили в два рази частіше, ніж під час продажу — закон підлості якийсь. Більшість тих, що дзвонили після фрази «Квартира вже продана!» вибачалися і клали трубку; до деяких доходило з другого разу. Але одна тітка відзначилася феєричної впертість.
— Алло?
— Це ви продаєте квартиру?
— Продали.
— А чому оголошення є?
— Не встигли прибрати.
— А скільки коштує? Може, я куплю!
— Я ж вам сказала: квартира вже не продається.
— А за скільки продали?
— Навіщо вам?
— Ну, може, все-таки скажете?
— Ні.
— Дівчина, вам шкода, чи що?
— Я не розумію, чому я повинна вам ціну називати. Яка вам різниця? Купувати ви її все одно не будете.
— Дівчина, я з Китаю дзвоню! Скажіть ціну!
— До побачення.
