Я ходжу до психотерапевта вже досить давно. І мене задовбали реакція людей, які про це дізнаються.
Я спеціально пішла саме до лікаря-психотерапевта, у мене є офіційний діагноз: клінічна депресія. У комплексі з панічними атаками то ще задоволення. І коли прийшло усвідомлення, що я не справляюся сама, довелося звернутися за допомогою. Справи пішли в гору. Терапія, медикаменти, самоаналіз, струмки сліз, вивернуті навиворіт проблеми. Потихеньку я приходжу в себе. Але варто про це хоч комусь дізнатися, починається якийсь цирк.
«Так із тебе просто гроші трясуть, це все дурниці і взагалі ти все вигадала!». Вигадала спробу покінчити з собою, напади паніки, схожі з відчуттями на передсмертну агонію. Якщо б я вигадувала собі проблему, вже повірте, вигадала б щось більш приємне.
«Ой, та яка там депресія, у тебе все добре, не може у тебе бути депресії!». Панове навіть не усвідомлюють, що поганий настрій або смуток та порушення хімічного обміну в мозку це зовсім різні речі. І так, депресія може накрити без вагомої причини. Так буває, і це не рідкість. Це не смуток і не туга. Це коли ти готуєш обід, тримаєш у руках ножа і ледве стримуєшся, щоб не всадити його собі в горло, тому що ти цього хочеш.
«Ось дура-то, стільки грошей віддаєш, плати мені, я буду тебе слухати!». Мої улюблені диванні експерти. Я можу поділитися з вами своїми переживаннями й думками, якщо самі не зійде з розуму. Тільки от навряд чи у вас є досвід і знання в галузі нейронаук і медицини. Так, терапевт також не дасть тобі інструкції до щастя, але він зможе вивести тебе до правильного способу мислення. А ви, тим часом, кричите на своїх дітей без приводу і дивуєтеся їх некерованості, а ваш кіт постійно мстить вам мінами за образи. Може, краще сходіть на сеанс разом зі мною?
«А ось в Африці/у Маші/сина маминої подруги все ще гірше, і нічого!». Мені дуже шкода. Дуже прикро, що в когось проблеми і він тягне їх на собі. Але я б хотіла для початку розібратися зі своїми складнощами, без оглядки на кого-небудь.
«Ой, та що там лікувати, треба просто прибухнуть гарненько і все пройде!» Це взагалі моє улюблене. Навіть коментувати не хочеться.
У Росії в цілому ставлення як до психології, так і до психотерапії дуже ідіотське. Людини, що вирішила боротися за своє моральне рівновагу або розібратися зі страхами за замовчуванням, порівнюють з алкоголіком в гарячці або неадекватним шизофреніком. Ці ж люди вірять в гороскопи, прибутковість мережевого маркетингу і силу молитов, але не готові прийняти те, що психотерапія працює. Задовбали жити в середньовіччі.
