Пішов нещодавно в аптеку — потрібно було купити гліцерин. Провізор — приємна дівчина років двадцяти. Запитав її про гліцерин, вона попросила почекати пару хвилин. Поки чекав, згадав, що хотів купити крапельницю, щоб прокачати гальма у велосипеда.
Дівчина приносить заповітну пляшечку, а я, мило посміхаючись, кажу: «Відмінно, і крапельницю ще, будь ласка». Треба було бачити її очі! Подумала, напевно: «Жах, вже й цим ширяться почали?!» Потім разом довго сміялися.
