Храмова архітектура Вірменії заслуговує окремої уваги. Вірменія — країна, перша прийняла християнство як державну релігію, сталося це аж в IV столітті, тому тут так багато дуже давніх церков. Мало не в кожному містечку і селі є церква, причому дуже часто датуються вона IV-VIII століттями.
Вірменську церкву складно сплутати з будь-якої іншої, навіть з сусідньої грузинської, не кажучи і візантійської чи, тим більше, російської. Характерна їх риса — конусоподібний купол.
Фотографії та текст Антона Афанасьєва
Монастир Ахпат. X—XIII ст. — с. Ахпат. Це діючий монастир в однойменному селі Ахпат на півночі Вірменії в 10 км від міста Алаверди. Ахпатский монастир — значний пам’ятник містобудування середньовічної Вірменії, відрізняється єдністю і компактністю асиметричної планування, красивим силуетом на гористому рельєфі місцевості. Монастирі Ахпат і Санаін в 1996 році включені в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Монастир Кобайр. XII—XIII ст. — с. Кобер Каяран. Це середньовічний вірменський монастир. Розташований поблизу міста Туманян Лорийской області Вірменії.
Монастир і фортеця Ахтала. XIII ст. — с. Ахтала. Монастир і фортеця на невеликому плато в ущелині річки Депет (нині селище міського типу Лорийской області Вірменії). У X ст. фортеця Птгаванк (Ахтала) стала найважливішим стратегічним пунктом царства Кюрикян-Багратіди.
Церковний комплекс Санаін. X—XII ст. -р. Алаверди (с. Санаін). пам’ятник вірменської архітектури, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всесвітню популярність придбав монастирський комплекс, заснований в X столітті. Санаін володів великими земельними угіддями, чисельність братії в X—XI ст. доходила до 300-500 чоловік, серед яких були вчені, діячі культури.
Одзунский монастир. VI ст. — с. Одзун. Знаходиться на сході гавара Ташир історичної провінції Гугарк. В селі збереглася купольна базиліка Одзунского монастиря, імовірно відноситься до VI століття. Церква розташована на центральній височини села і видно майже з будь-якої його точки.
Церква св. Івана Ардви, XVII ст.
Гошаванк, XII—XIII вв — с. Гош. Вірменський середньовічний монастирський комплекс у гаваре Варажнуник історичної провінції Айрарат. Один з найбільших культурних, освітніх та релігійних центрів середньовічної Вірменії. У джерелах згадується як семінарія, університет і т. д. Тут навчалися і жили видатні культурні діячі Вірменії.
Монастир Мармашен, X ст. — с. Ваграмаберд. Розташований в 10 км на північний захід від міста Гюмрі в однойменному селі Мармашен. Побудований в X—XIII століттях в гаваре Ширак провінції Айрарат. Мармашенский монастир складається з трьох культових споруд. Головний храм розташований в центрі подвір’я і є найбільшою спорудою, він зведений з червоної цегли і являє собою купольний зал.
Церква Кармравор, VII століття. Храм побудований священиками Григорієм і Манасом. Він являє собою невелике будова хрестоподібної форми, на даху встановлено восьмикутний барабан.
Гаяне, 630 р. — р. Вагаршапат (Ечміадзін). Вірменська церква, розташована в місті Вагаршапат Армавирской області Вірменії, входить до складу Ечміадзинського монастиря. З 2000 року церква входить в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Монастир Татев, IX—XVII ст. — с. Татев. Це вірменський монастирський комплекс у Сюникском марзе Вірменії, в 20 км від міста Горіс. Є частиною великого туристичного комплексу, в який також входять обитель пустельників Татеви Анапат, канатна дорога «Крила Татева», природний міст Сатани Камурдж, печера Сатани Камурдж і багато інших визначних пам’яток.
Монастир Танаат, V ст. — с. Аравус. Знаходиться в Вайоц-Дзорском марзе, на мальовничому гірському масиві. Шлях, що веде до нього, рясніє численними поворотами з різкими перепадами висот. Монастирський комплекс складається з двох церков, кладовища і руїн стародавнього Гладзорского університету. Він складний з густо-синього базальту, і тому його часто називають «Чорний монастир».
Цахац кар, X—XI ст. — с. Артабуйнк.
Церква Зорац (XIV ст.).
Монастир Аратес. VII століття.
Церква Св. Карапета. Ехегис.
Монастир Севанаванк. XVIII століття. Знаходиться на північно-західному узбережжі озера Севан, провінція Гехаркуник, Вірменія. Комплекс будівель розташований на однойменному півострові Севан, який раніше був невеликим островом.
Наприкінці VIII століття на острові Севан влаштувалися кілька ченців, які побудували тут свої келії і каплицю. Завдяки вигідному положенню острови їх кількість збільшилася, почалося активне будівництво монастиря. Для зведення стін в скелі навколо острова був вирубаний уступ, на який поклали великі кам’яні блоки. Стіна оперезала острів, а над нею була споруджена сторожова вежа з воротами. Далі ченці побудували три церкви, келії і господарські будівлі.
Монастир Айраванк. IX століття. Знаходиться неподалік села Айраванк, на західному березі озера Севан, Гегаркуникского марза Вірменії.
Гегардский монастир, XII—XIII ст. — с. Гегард. Гегард (дослівно — «спис») — монастирський комплекс, унікальне архітектурне спорудження в Котайкской області, Вірменія. Розташований в ущелині гірської річки Гохт (права складова річки Азат), приблизно в 40 км на південний схід від Єревана. Внесений ЮНЕСКО в список об’єктів Всесвітньої культурної спадщини.
Церква Катогіке, XII століття, Єреван.
