Працюю лікарем. Нічне чергування, напружена зміна — багато хворих, які потребують невідкладної допомоги. Тільки-тільки розібралися з важкими пацієнтами, стан стабілізувався. На годиннику 3:30 — я дивом викроїла півгодини для сну. Тільки заснула — стукають в кабінет чергового лікаря. Входить бабуся-божий одуванчик:
— Доктор!
— Так?
— Доктор, а ви знаєте, я ось солоне не їм. Чому, коли я губи облизываю, вони солоні?
Та ж ситуація. Ніч. Чергування. Сплю. Стук в кімнату. Бабуся-божий одуванчик № 2:
— Доктор!
— Так?
— Доктор, знаєте, мені зовсім не спиться. Я вдень так добре виспалася, що зараз ну ніяк не виходить. Поговоріть зі мною?..
