Культура так і пре

399

Не знаю навіть, більше розсмішила мене прочитана задолбашка або обурила. А може, навіть викликали жалість. Як же важко живеться жінці з історії «Катя, Катя, Катюша» з такими заморочками.

Додам відразу — до незнайомих людей я завжди звертаюся на «ви». До колег ще і по імені-по батькові (звичайно, якщо у нас склалися хороші відносини, то переходимо на «ти» — ніхто від цього ще збитковим себе не відчув).

Але не розумію я, що такого образливого в тому, що колега або підлеглий звертається до вас на «ти»? Чи ви настільки не впевнені в собі і своєму професіоналізмі, що вам здається, що від такого звернення геть втрачається ваш авторитет? Так візьміть і авторитетно поправте своїх колег! Чи страшно? Зате ви піднімаєтеся у власних очах, напевно, коли тріпочете від праведного гніву, мовляв, які ж вони некультурні!

Випадкові знайомі, знову ж таки, вас дратують. Посміли Ганну Анютою назвати. Ім’я перекрутили зменшувально-ласкательной формою. Та ще й після того як ви погодилися перейти на «ти». Виявляється, вони втратили шанс завоювати вашу дружбу. А збиралися вони взагалі її завойовувати? І взагалі, наскільки потрібні такі заморочені «друзі»?

З-за хамів і недоброзичливців взагалі біситися немає сенсу — бо ж хами. Їх виховання — взагалі не моя справа. А ось ваш власний приклад з життя показав, що недалеко-то ви від тих самих хамів пішли. Або ви просто неадекватні. «Шваркнула її шмаття на підлогу». Самій-то соромно не було? Табличку, що, на себе повісьте: «Можу сказиться, якщо до мене на „ти“ звернутися». Або це культура так випирає?

«Порожнє ви серцевим ти
Вона обмолвясь замінила…»

Не, не чули…

А під завісу — моя особиста історія про культурну людину. Пише мені в мережі приятелька з проханням прочитати уривок з її статті, перевірити граматику і подивитися, як краще побудувати одну з пропозицій, т. к. з мовою у мене краще, ніж у неї, та й просто свіжим поглядом добре видно можливі огріхи. Я не проти, роблю це не в перший раз. Відразу починаю писати їй відповідь, відправляю. І отримую, замість спасибі, таке повідомлення: «Чому це ти зі мною не вітаєшся? Це неповага!» Це про те, що я попереду відправленого тексту не відправила слово «привіт». Пробач, що? Але це ще не все. Далі — більше. «Ти зі мною вже кілька разів в мережі не привіталася. Це погане виховання».

ОК, тоді зустрічне питання: а яке таке виховання дозволяє робити зауваження дорослій людині, та ще й твого віку, навіть не молодше? Тоді я просто пожартувала. Але це виявився лише один її тарган з купи «всі повинні навколо мене скакати, а я буду всіх вчити», при цьому дівчина не вважала непристойним відпускати шпильки на мій (і не тільки мій) адреса, коментувати мою зовнішність, коли її не питали, брехати і відмазуватися від прохань про допомогу. Так що зараз я благополучно звела наше спілкування немає. І я бачу, що з цієї культурної взагалі мало хто спілкується.

До чого я це написала? А до того: «культурні», я розумію, корона тисне, напевно, тяжко бути паном серед холопів. Але! За собою спочатку навчіться стежити, а потім інших оцінюйте.