Вчора я дуже голосно матом орала на тетечку в реєстратурі дитячої поліклініки. Знаєте, чому? Підходжу я до віконця з написом «Довідкова»:
— А ви не знаєте, де можна пошукати те-то і те-то?
— (на блакитному оці) що Я вам тут, на питання відповідати сиджу?
— А навіщо, по-вашому, ви тут сидите?
— Не ваше діло! Кожен питати почне — мозоль на мові зароблю відповідати.
Я, перемежовуючи лінгвістичні конструкції матом, запропонувала пані мовчки брати швабру і топати в поломойки, раз її так лякає мозоль на мові — тут же їй платять за мозоль саме на мові, а не на дупі!
