А мене, якщо чесно, задовбали люди, які заперечують тиск соціуму на людину. Такі екземпляри з’являються постійно. Як на цьому сайті, так і в житті.
«Я щаслива заміжня дама. Чоловік любить мене і голеною, і неголеною. А ось ці баби, які кажуть, що їх ображають за неголений лобок — вони все вигадують. Особисто я жодного разу не стикалася з образами, значить не буває такого ніколи, вывсеврети!»
«Я чоловік, якого папка лупив ременем в дитинстві. Я виріс і тата пробачив. І взагалі, вважаю, що це відмінний метод покарання. А ось ці пестуни, які волають, що тілесні покарання ламають психіку — ви просто лохи. Я виріс нормальною людиною, значить вывсеврети!»
«Я чоловік 30/40/50 років, не отримав вищої освіти і мені норм. Жодного разу не на одній роботі не зіткнувся з тим, щоб вимагали диплом. Зробив кар’єру і без всяких там „корочок“. А ви тут сидите і скаржитеся, мовляв, диплом вимагають. Та ви просто працівники нікчемні. Вывсеврети!»
«Я жінка 30/40/50 років. Не народжувала і ніхто ні разу не говорив мені: „А коли дитинка? Годинник-то цокає. Ти че, безплідна, чому дітей нема?“ А ви чого разнылись тут? Вам нема чого робити, тому ви увагу до себе залучаєте? На мене ніхто не тиснув, значить і на вас не тиснуть. Вывсе… ну ви зрозуміли».
Я можу продовжувати ці приклади майже до нескінченності. І ось у мене лише одне питання: люди, шановні, а з якого ляда ви вирішили, що ваш особистий досвід унікальний, абсолютне і поширюється на всіх членів суспільства?
Господа егоцентрики, вистачить вже знецінювати чужий досвід і вважати себе пупом землі. Ви задовбали.
