Жила на світі одна дівчинка.
Як-то раз виявилося, що вона подорослішала, і прийшла пора вибирати професію.
Питає вона маму:
— Ким мені стати?
— Та ким хочеш, то й ставай. Професій на світі – завались!
— Нееет! Я хочу, що б моя професія була красивою. Тоді і я буду красивою. Адже Правда?
— Ну, тоді, доню, іди в артистки.
— Та ти що, мамо? Там красивих і без мене повно. Щоб виділитися, доведеться працювати багато. Тату, може ти знаєш, ким мені стати?
— Математиком! — не задумуючись сказав папа, бо сам був математиком. – Математика – сама гарна наука в світі!
— Пффф! – скривила губи дочка. – Теж придумав. Тіток, ну, будь ласка, скажи, ким мені піти працювати?
— Перукарем-стилістом, — автоматично відповіла тітка. – Будеш завжди з гарною зачіскою.
— Ага… Інших стригти! На себе і час не вистачить! Ну вже ні, дякую…
Минав час — рік, десять років, двадцять… А ця дівчинка-дівчина-жінка до цих роздумує, ким стати, щоб все було красиво і не порошно…
Може, хто з вас їй підкаже? А то вона вже замучилася чоловіків міняти. Не кожен чоловік витримає тортури питаннями про гарну професію…
Джерело: http://hopka.org.ua/
