Тема не нова, але не висловитися я не можу. Мене до зубного скреготу задовбали любителі погомоніти по телефону. В робочий час. В кабінеті.
Я працюю у невеликій організації, де практично всі працівники сидять в одному приміщенні. Люди, в принципі, мене оточують хороші, якби не їх злиття зі своїми смартфонами.
Мила, але страшенно ревнива дівчина Катя нещодавно вийшла заміж і тепер щодня дошкуляє свого благовірного дзвінками: де ти, з ким ти і т. д. Дружину явно не по нутру телефонне сталкерство дружини — в підсумку через пару хвилин починаються скандали з переходом на особистості, причому ми чуємо не тільки колегу, але і крики її чоловіка, чітко доносяться з трубки.
Дорога Марьіванна, я прекрасно розумію, що ваша мама лежить у лікарні і хвилюєтеся ви за неї. Але навіщо дзвонити їй під час обіду і в подробицях розпитував про аналізи, які вона здає, прилюдно озвучуючи слова, геть відбивають апетит?
Шановний директор, ваша постійна балаканина особливо дратує. Коли дзвонять наші партнери, я не маю можливості перевести дзвінок на ваш телефон, тому що ви висите на особистій трубці, смакуючи подробиці риболовлі, на якій напередодні побували з друзями. І так, я ще й по шиї отримаю, якщо наважусь перервати ваш «важлива розмова».
Колеги, я прекрасно розумію, що ваше життя наповнена подіями, які вимагають негайного обговорення, але не потрібно забувати, що ви знаходитесь на роботі, яка вимагає вашої безпосередньої участі. Втім, якщо ви не можете дотерпіти до повернення додому і вам терміново потрібно зателефонувати, вийдіть хоча б в коридор і не заважайте працювати іншим. Це зовсім не важко, правда.
