Ой, відчуваю я, дівки, загуляю

398

Всі ми волею чи неволею ходимо на корпоративи, сімейні і не тільки урочистості. Все б нічого, якби не жахливий момент, коли приходить час танців.

Чому багато пані вважають своїм обов’язком розвеселити мене методом «два прихлопа, два притопа» під сумні завивання золотого голосу Росії, а то й трансвестита із зіркою в лобі? Шановна Тетяна Петрівна чи як вас там, якщо я сиджу і розмовляю з колегою, то це не значить, що нам нудно. Не слід хапати нас за руки зі словами: «Хлопці, а чого ви сумуєте?» Давайте-ка я вас запрошу на драмнбейс-вечірку і буду силою витягувати на танцпол з щирим подивом, чому ж ви сумуєте за загальне веселощі? Я не хочу робити безглузді рухи тіла під репетує лабуха з шансоном, який і без його голосу мерзенний. Давайте підемо завтра на Soulfly і послэмимся від душі. Не хочете? А чому? Адже це так здорово!