Омічей Денис Семенкин виявив експортний «Москвич-408» у гаражі, який не відкривали 20 років. Півстоліття тому цю машину зібрали для продажу за кордон, але вона затрималася в Омську. «Москвич» зі смішним для свого віку пробігом новому господарю вдалося викупити за десять тисяч рублів.
52-річний «Москвич» рівно вдвічі старше свого нового господаря
Капсула часу
…Черговий удар лому, і важка воротіна з противним скрипом нарешті піддається. Всередині картина з постапокаліптичного фільму: під сантиметровим шаром пилу по маточину вросла в землю «Москвич». Але навіть у той момент стало зрозуміло: його стан близький до ідеального, особливо враховуючи 52-річний вік машини. Останню половину життя вона простояла в гаражі, так і до цього їздила трохи: на одометрі — смішні 18 тисяч кілометрів.
Салон в ідеальному стані, за винятком деяких пластикових елементів, які розвалилися від часу і перепадів температури. Навіть магнітола рідна
Машина при цьому ще й досить рідкісна — експортна версія з чотирма фарами, важелем коробки передач на кермі і цільним переднім «диваном». Навіть побіжний огляд показав, що все в цьому «Москвичі» оригінальне — аж до радіоприймача. Загалом, Денис запропонував господареві машини першу прийшла на розум цифру в десять тисяч рублів, а той погодився.
55 «коней» під капотом перед першим запуском потрібно як мінімум грунтовно продути
«Капсулу часу» довелося буквально відкопувати — за чверть століття машина провалилася в льох і лежала на порогах. Але це Дениса вже не зупинило. І справа не тільки в тому, що машина цікава, — він її… знав з дитинства.
Визволяти машину було непросто
Друг дитинства
Цей гараж в кінці вісімдесятих поставив собі дідусь Дениса Семенкина. Але в 93-му його не стало, і гараж почав пустувати. Їм дозволили покористуватися сусідові, який відразу ж поставив туди той самий «Москвич», що дістався від батька. Але машиною сусід не користувався — не було прав і необхідності. Він дозволяв маленькому Денису сидіти за кермом 408-го. А потім сусід викупив гараж, і хлопчик перестав там з’являтися.
Той самий гараж
Минуло два десятки років, Денис виріс. Недавно, випадково проходячи повз дідівського гаража, посвітив телефоном в щілину і здивувався — машина як і раніше стояла на місці!
Перше, що побачив Денис, — багато пилу
— Дізнався у голови гаражного кооперативу телефон, подзвонив. Господар гаража, звичайно, сторопів. Продавати машину він не збирався. Ми з ним зустрілися, щоб її оглянути, але ворота гаража не відкривали років 20 — вони просто вросли в землю сантиметрів на десять. Увечері я дорогу зібрався, взяв друзів, ломи-сокири-кувалди і поїхав відкривати гараж. Дещо як отдолбили одні двері — і ось він перед нами. Такого я в своєму житті ще не бачив: машина, яка не торкнулася майже 25 років, — розповідає Денис.
На цих колесах майже не їздили, і їздити вже не можна — розтріскалися
Сюрприз під диваном
Господар гаража, звичайно, пам’ятав, що у нього під замком начебто повинен стояти «Москвич»… Але потреби в ньому не було, чоловік їздив на іншій машині. І 408-й з 1995 року так жодного разу і не виїхав з гаража. Для того щоб визволити його зараз, Денису довелося скористатися послугами евакуатора. Завести машину він не намагався — навіть якщо вийшло б, пил і старе масло не зробили б з двигуном нічого хорошого.
«Москвич» не дуже хотів покидати свій гараж
— Витягли швидко. На мій подив, кожна маточина опинилася в маслі, колеса і кермо легко крутились. В багажнику я знайшов купу оригінальних запчастин і інструменту… А під диваном мене чекав сюрприз. У тряпичном мішку акуратно лежав знак аварійної зупинки 1974 року, який, судячи з усього, ні разу не діставали з футляра, дерев’яна коробочка з сальниками і тюбик литола (технічна мастило. — Прим. ред.) сімдесятих років. Причому виробник — наш рідний омський нафтозавод, — розповідає Денис.
Минулі власники переварювали і підфарбовували задню частину кузова, але все одно для такого віку машина в дуже хорошому стані
Омічей відшукав і купив «москвичовскую» гуму натомість розсипалася старої і почав… розбирати машину. За п’ятдесят років кузов місцями все-таки почав іржавіти. Денис хоче віддати «Москвич» на перефарбовування і зробити з нього машину вихідного дня.
— Роботи, звичайно, багато, але я не поспішаю, — посміхається омічей.
Сидіння відмінно збереглося під чохлом
Судячи з усього, знак аварійної зупинки «Москвичеві» жодного разу не знадобився
