Оппа, цвіль стайл!

395

Доброго дня! Пишу вам з Південної Кореї, батьківщини чоловіка. Знаєте, я не буду скаржитися, що тут все погано, або, навпаки, всіх закликати сюди. Я тут живу, бо тут мій чоловік (і економіка з інфраструктурою нічого так). Так от, а конкретно задовбали мене цвіль.

В’їхали ми півтора року тому в новобудову: двокімнатна з половиною, другий поверх (читай: перший, тому що будинок на палях і знизу паркінг). Чистота, краса, пара запечатаних наполовину у гарнітур хлипеньких розеток, трохи скошені лінії шпалер, санвузол суміщений (прекрасний варіант азіатських розробників: туалет, умивальник і душ). Загалом, жити можна, а якщо порівняти з попередньою «гостинкою», так взагалі хороми. За ці півтора роки мені доводилося кілька разів кататися на тривалий час в Росію через університету — чоловік залишався на своє піклування. І ось, в черговий раз созваниваясь по скайпу, я помітила розповзався по стіні вгору поруч з ліжком вигадливий малюнок цвілі. Чоловік прийняв до відома і ліквідував ворога. Як нам здавалося. Після диплома, в серпні, приїхавши нарешті додому, першим ділом побігла стінки оглядати. Зелень залишилась, але нічого не поробиш: скільки не скреби, не оттирается вона. І забули ми про цю цвіль на півроку.

Зими тут паршиві. Снігу немає, а вітер страшний, зайвий раз на вулицю не хочеться виповзати. Працюю вдома, так що тільки за продуктами виходжу. Господиня я прискіплива, убираюсь якщо не щодня, то через день. Я це все до того, що не засранці ми, чисто будинку… Ну, крім цвілі. Почала помічати, що стало багато води збиратися на вікнах. Вологовбирач працює по 15 годин, бойлер включаємо тільки помитися два рази, приміщення провітрюю два рази в день… Причина цього конденсату мені невідома, а цвіль почала цвісти буйними фарбами по кутках спальні і кабінету.

Подзвонили господині, висловили своє обурення. Мила жінка прийшла, подивилася на цю справу, сказала: «Не проблема, тільки коли всі будемо чинити? Ви ж працюєте». Чоловік, добра душа, тут же видає, що я вдома живу, приходьте в будь-який час, тільки скоріше, а то мало що з цієї цвіллю.

Оперативність — це взагалі коник корейців. На наступний ранок в 8:40 дзвонять і стукають мені в двері. Заспане тіло моє виповзає до вхідних дверей, відкриває… В квартиру влітає син господині, як я зрозуміла, і починає кричати. На стіни глянув мигцем — і почав мені, тупий іноземкою, «доступним язиком» розповідати, що, виявляється, провітрювати квартиру потрібно, тоді проблем не буде. Почав віщати на підвищених тонах, що ось ви готуєте, миєтеся, а водна пил осідає, навіть зараз він зайшов і відразу відчув, як волого і як у нас смердить. Господиня до цього моменту ретирувалася і стояла в коридорі. Намагаючись знайти підтримки, синку звертався до неї, але жінка, мабуть, розуміючи, що винні-то якраз вони самі, стійко мовчала. Дзвонити чоловікові мені наполегливо не рекомендували і стрімким кроком рушили взуватися в коридор. Мабуть, мій чоловік сам відчув, що щось не гаразд, і подзвонив. Синуля, зображуючи вселенське горе, вихопив у мене телефон і почав сваритися з чоловіком і говорити, що це ми такі погані і що треба постійно з відкритими вікнами жити. Зауважу: 5 січня на дворі, спимо ми в трьох кофтах, штани з начосом і вовняних шкарпетках. Тональності у нього все вище і вище. Ну і я, дурна, кажу йому: «Припиніть кричати, будь ласка». Як тільки діалог по телефону закінчився, синку переключився на мене: «Так хто тут кричить?! Так як з вами по-іншому розмовляти?! Та ви навіть не знаєте, як в будинку жити! Понаженитесь, а у вас цвіль потім по кутах! Та у вас тут сморід стоїть з порога!» — і пішов вдалину.

Загалом, пишу вам під ковдрою, закляклими пальцями. Вікна навстіж. З проповіді мудрого сина господині хочеться винести повчальні будЕкшн ські істини для молодят:

  • Не одружуйтеся, коли мистецтвом ведення господарства не володієте досконало.

  • Живіть в орендованій квартирі так, наче вас там зовсім немає.

  • Загартовуйте дух і тіло, відчинивши вікна в морозний ранок.

  • Мирські блага (бойлер, їжа і гарячий душ) — це доля не знайшли просвітлення.

  • Благородним корейським мужам не слідують одружитися на чужеземке, яка не вивчила ще високий мову вузьких фахівців.

  • Контракт на квартиру закінчується в жовтні, його можна продовжити на два роки. Раніше я думала про те, щоб залишитися в «милою квартирці», але тепер мовчки працюю, щоб переїхати в нормальні апартаменти, де оплаченим дахом можна користуватися.