Це буде дуже коротка задолбашка. Задовбали «щасливі без штампа в паспорті».
Хлопці, це все чудово і зворушливо, але до першої біди. Ось ти, красива-худа-вегетарианистая, двадцять років з коханим чоловіком, «нам не потрібен штамп у паспорті», що ти будеш робити, якщо він (не дай бог!) захворіє або потрапить в аварію? Тебе ж навіть в палату до нього не пустять, ти — ніхто йому за законом. Потрібно буде лікарям важливе рішення взяти — тебе не запитають, будуть шукати родичів. А коли (не дай бог, знову ж таки) Екшн де до спадщини — історія повториться.
Нікому не цікаво, що ти з ним двадцять років. Для закону ти — ніхто. Підеш у суд, а там — на милість родичів. Так тобі поховати його не дадуть як чоловіка. І таких суто життєвих, невигаданих ситуацій — багато. Далекими вони здаються тільки до тих пір, поки тебе не торкнеться. А відбувається це завжди «раптом».
Хлопці! Дорослі начебто люди. Романтика, «не в штампі справа» — це чудово. Але запам’ятайте — якщо ви не турбувалися такої формальної дрібницею, як «штамп», значить, ви просто не думаєте ні про майбутнє, ні про партнера. Тільки про себе і своє «мені зараз добре».
