Задовбали на людей злитися. Воно вам треба? Ранимі такі всі? Слідкувати За собою не пробували?
Півроку тому я влаштувалася на нову роботу. Новий колектив, нові люди, нове все. Для мене, нещасного консерватора, стрес був сильний. Я постійно бігала за порадами, підказками і запевненнями в тому, що все добре, все правильно, все нормально. А зараз я хороший спец, тепер бігають до мене. В обід, в особистий час, в неробочий час, дзвонять по вихідним — питають. І — ні, не задовбали.
Мені не особливо хочеться витрачати єдиний вихідний в тиждень на те, щоб відвідати колегу в лікарні. І останні гроші витрачати їй на тортик — теж не особливо розумно з мого боку. Але витрачаю. І гроші, і час, і сили.
Мені дуже хотілося просто подивитися кіно з подружкою, але зустрінутий біля кінотеатру колега хотів знайомити мене зі своєю дамою, розповідати все, що у них відбувається, і обговорювати роботу. Дама теж попалася болтливая.
Думаєте, я задовбали? Ні, я кайфую. Тому що люди, як не дивно, не скоти. Вони так само ставляться до мене. Я знаю, що якщо потраплю в лікарню, мої хлопці з роботи будуть днювати і ночувати там, поки мене не випишуть. Якщо у мене будуть питання по роботі, на них відповість будь-яка людина, незалежно від ступеня зайнятості. Якщо мені просто захочеться поговорити, вони кинуть всі свої справи і будуть слухати будь-яку нісенітницю, яка здасться мені важливою. Знаю, що навіть якщо дуже облажаюсь, прикриють мене всі — навіть ті, кого в голову не прийде попросити.
Тому у нас чудовий колектив, тому ми не задолбались, тому нас не дратує робота — ми там жити готові в стопіцот понаднормових безкоштовно, тому що нам там добре.
Ви задолбались? Ну та бог з вами. А ми вам радимо щиро посміхатися людям. Вони абсолютно точно посміхнуться у відповідь, не сумнівайтеся.
