Такі бідні і нещасні офіціанти, виявляється, працюють в ресторанах. Жах, аж плакати хочеться — а виплакатися, викласти весь вміст гаманця на чайові. Правда, виникає питання: за що?
Чи То карма у мене погана, то вид недостатньо «бичачий», але досить часто, здавалося б, досить пристойних закладах доводиться по півгодини чекати, поки хоча б приймуть замовлення. Потім залишається сподіватися, що принесуть саме твій замовлення і саме в тому складі, що замовлено. Чайові не допомагають: перевірено регулярними відвідинами одного і того ж місця.
На п’ятиметровій дистанції від стійки до столика можна встигнути потеревенити з барменом, обжаться з постачальником, потусуватися з іншими офіціантами. В результаті гаряче охололо, газовані коктейлі видихалися, лід розтанув, рістретто ледве теплий, стовп порожніх тарілок на столі вже годину волає до небес.
По-дитячому скривджене вираз обличчя, заглянув в папочку і закономірно виявив самотню копійку за труди, може розтопити навіть саме черстве серце. Розсипайте гроші, панове, адже у вас їх багато!
