А мене задовбали медсестри-недоучки.
У мене глибоко розташовані вени (генетична особливість, у батька те ж саме), і кожен аналіз для мене закінчується чорними синцями. Веселощі починається вже з спроби ці самі вени намацати — спершу эскулапша биті хвилин десять тикає пальцем в руку, так нічого і не знайшовши. Далі, коли відень худо-бідно нащупана і голка введена, йде самий смак — оскільки раніше знайти нічого толком не вдалося, пошуки починаються в самій вінку — сестра милосердя елозит голкою у всі можливі напрямки, анітрохи не соромлячись того, що я жива людина, мені боляче і взагалі, вчитися брати кров з вени потрібно було на практиці, а не зараз на мені надолужувати.
На спроби ввічливо обуритися я отримую відверте хамство. Добре б, це було в одному місці, яке я б всіляко обходила, але подібна картина із завидною постійністю повторюється вже в шостий клініці. Засилля неуків, не інакше.
Причому лікарі в тих же місцях — адекватні, знаючі свою справу люди. Звичайно, багато хто заперечать, що це скрізь так і взагалі проблема з пальця висмоктана, але ось невдача — за станом здоров’я разів в місяць мені доводиться стабільно здавати кров, і заживає це все приблизно стільки ж. А уніформа на роботі у мене з короткими рукавами, і мене вже дістали косі погляди на шматки пластиру.
І так, я знаю, що навіть у мене можна взяти кров так, що і голку не завжди відчуєш. В єдиній платній в місті клініці, мінімум за тридцять євро. Задовбали!
