Пристрій життєвого побуту у всіх різний, і треба розуміти, що воно складалося не на зло комусь конкретному. Але, на жаль, ця думка продовжує викликати вперте ігнорування і неприйняття у деяких груп людей. З однією з таких дивних особистостей я мала щастя зустрітися днями.
Середина робочого дня. У подруги в офісі стався вихідний, і ми вибралися в кафе пощебетать за життя і поплюскати один в одного скаргами та радощами. Допиваючи каву, нарікаю, що мені до здачі дослідження залишилося мало часу. Подруга, розуміюче кивнув, радить розслабитися і заспокоїтися: «Нервуючи, добре не зробиш». Я висловилася, мені трохи полегшало, беремося за десерт і…
— Часу, каже, немає — а сама язиком чеше, чаї ганяє. Ось в мій час їй би прилетіло по потилиці! Зробив діло — гуляй сміло, ось які прислів’я у нас раніше були! І жили не тужили. Так, ось така нині молодь…
Це було сказано не мені. Це було нарочито голосно висловлено жінкою за сусіднім столиком її співрозмовнику. І мені не було б до цієї справи, якщо б її репліка була сказана з звичайній гучності або почута мною випадково. Але коли на це спеціально звертають увагу — так огидно і по-хамськи — важко не почути.
Втім, про таких моделях поведінки деяких надто свідомих громадян говорено вже багато разів. Задовбали я не цим, а вкоріненим в чужих головах порядком розподілу часу. Я ніколи не прийму позицію «поки не доробив до кінця, відпочивати не можна». Ну, виключаючи справи досить короткочасні, або строкові, або вимагають серйозного зосередження (хірургічна операція, наприклад). Я кажу про буденне — про презентаціях, доповідях, шкільної домашньої роботи, в кінці кінців.
Вам пощастило, якщо ви ніколи не чули цього монологу: «Че відпочиваєш? Все зробила? Ні? А че відпочиваєш тоді?» На відпочинок теж потрібно час. На спілкування з друзями, на невибагливі розмови про дурниці потрібно час. На безцільні прогулянки, на кіно, на настільні ігри в антикафе — на все це потрібен час, так само, як потрібно воно і на дуже-дуже серйозні справи. Правильний для вас баланс роботи та відпочинку — запорука успішного життя і морального здоров’я. Перечитайте: баланс, а не урывки.
Якщо ви звикли побиватися, аби тільки зробити роботу від початку до кінця без перерв, — це ваш принцип, який, між нами кажучи, ні до чого доброго не призведе. Після однієї роботи знайдеться інша, потім ще одна, а ви так і будете орати в очікуванні хвилиночки на відпочинок.
Для зосередженої та якісної діяльності корисно перевести дух, витріщатися розфокусованим поглядом у простір, порахувати ворон, вийти на вулицю, поговорити з друзями. Це справі не шкодить, а навпаки — допомагає. І важливо в тій же мірі, в якій важливі ваші суперсерйозні справи. Це не шкідливо, а нормально і корисно. Так, у деяких хвилинний відпочинок перетікає у перекладання справ на завтра — але в будь-якому випадку ми ж не знаємо, скільки він встиг зробити до цього.
Читайте книжки по тайм-менеджменту і бережіть нерви. Нервуючи, добре не зробиш.
