Ця картина під назвою «Сон солдата» написана вже в 1990-х, але зображені тут ностальгічні продукти радянського періоду — ті самі лимонні часточки, та сама упаковка з кавою, той самий ірис, ну і далі за списком.
Кубарев Філіп В’ячеславович. «Сон солдата». 1990-ті рр.
Всі предмети з посилки знайомі 🙂
А от, може, хтось пам’ятає їх вартість?
****
Кубарев Філіп В’ячеславович народився в 1969.р в Москві.
В 1987р. закінчив Московську середню художню школу при Московському державному художньому інституті ім. Сурікова В. І..
1991 – 1993рр. навчався в Красноярському державному художньому інституті.
В 1998р. закінчив Московський державний художній Інститут ім. Сурікова В. І..
Член Московського Союзу художників.
Учасник більше ста всеросійських і московських виставок.
Твори художника знаходяться у багатьох приватних зібраннях.
Основна тема — міський пейзаж.
Це все скромні дані, що вдалося знайти в інтернеті, свого сайту у нього на жаль немає. Що цікаво є два добре відомих художника: Кубарев В’ячеслав Георгійович 1931 року народження і Кубарев В’ячеслав Григорович, 1941 року народження. Обидва могли б бути його батьком. Але даних про наявність сина у них теж немає. Тому залишається тільки гадати. Головне, що він хороший художник. Дивимося його картини, наповнені реалізмом навколишнього нас повсякденності.
Ну і ще трохи робіт Філіпа Кубарєва
Вечеря на дачі
живопис, олія, 100×70 см, 2017
Філіп Кубарев
Традиційний Новий Рік
Філіп Кубарев
*****
Ми ті — хто народжені в СРСР…
А ми не знали, що таке Інтернет,
Не по мережі, а у дворах грали,
Нас мультики дивитися і на обід
З відкритих кватирок мами звали.
Ми ті — хто ще бачили Союз
Знали в обличчя Луїс-Альберто і Марію,
І я зараз зізнатися не боюся —
Поля в зошитах самі ми креслили.
Ми ті, хто кучері кульбаб крутив,
Зайшовши у велику калюжу по коліно,
Ми ті — хто «Чіп і Дейела» любив,
І Хрюшу з Степашкою — неодмінно.
Ми збирали вкладиші Love is…
Фломастери одеколоном розбавляли,
Без страху з гірок на мішках котилися вниз,
Журнал «Мрзилка» кожен місяць чекали.
Для нас героєм були д’артаньян,
Невловимі, гардемарини,
І молодий красень Харатьян
Співав, що Доля і Батьківщина єдині!..
Ми ті — хто далі продовжували жити,
У ті непрості роки перебудови,
Ми ті, хто міг мріяти, творити, любити,
Не знаючи, що 90-ті — лихі.
Ми ті — хто «палили» під пісні Руки Вгору,
І під гітару співали біля під’їзду,
Нам КВК дарував веселий сміх,
І не було вже партійних з’їздів.
В зошит писали пісні від руки,
Касети авторучками мотали,
З Ван Даммом «зырили» бойовики,
Коельо і Марініну читали.
Хотіли бути схожі на Лалі,
Елен, Джоанну або Аделіну,
А поруч обов’язково Кри-Кри,
Себ, Ніколя — ну вобщем хтось милий.
Ми, перші записки про кохання,
Раптом в ранцях і зошитах знаходили,
І клятви у вірній дружбі на крові,
Ми щиро в душі своїй зберігали.
Ми ті — хто народжені в СРСР,
Ми ті — хто зросли в 90-ті лихі!
Ми ті — хто перейшов кордон ер,
Але ми новому століттю не чужі!
© Copyright: Тетяна Рубцова 3, 2014
Ранок
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
Філіп Кубарев
