Аптеки, кіоски Росдруку, пошта, Ощадбанк, ларьки в метро, безліч держконтор. Знаєте, що їх об’єднує? Дебільна скляна перегородка між продавцем (фармацевтом, чиновником, операціоністом) і клієнтом з щілиною на рівні пупа. Поки не пригнешься, з-за неї нічого не чути і не видно.
Припустимо, Ощадбанк. Безпека і все таке, хоча я не знаю, від чого може захистити каламутне оргскло. Може, воно і куленепробивне, але ж щілину є, і пістолет туди чудово пролізе. Комерційні банки як працюють без цієї перегородки і не бідують.
Гаразд, аптеки. Раптом алкашня і наркомани схоплять фармацевта за горло і будуть вимагати свої «ліки»? Знову ж таки, є аптеки з нормальним прилавком. Більше того, є аптеки з системою самообслуговування, як в супермаркеті, з відкритими полицями і касою на виході. І справи в таких аптеках йдуть краще, ніж там, де дірка 10×10 см навпроти пупа.
Кіоски і ларки, напевно, бояться хуліганів, які 500 рублів денної виручки заберуть. Але ж є «Ашан», де в касі багато тисяч, а продавець від покупця нічим на відгороджений.
Не знаю, чого бояться в Росдруку. Але продавець газет в метро, де вони у нього просто на столах розкладені, явно сміливіше.
Але ось з государевими конторами все ясно. Потрібно, щоб клієнт кланявся, за цим і зроблена щілину внизу. Ну і клієнту завжди приємно дупу показати тим, кому в черзі ще стояти і стояти…
