Я ненавиджу смак і запах м’яти — він настільки набрид, що з нейтрального став задолбавшим. Йдеш, здавалося б, нескінченних рядів з асортиментом зубних паст. М’ятна, ментолова, м’ятна, м’ятна… О — евкаліптовий! Ну на фіг, з тієї ж «охолоджуючої» опери. М’ятна, м’ятна, ментолова, м’ятна… Де, я вас питаю, пасти зі смаком шоколаду, ванілі, «бубльгум», полуниці? Вишнева була б пристрасть як хороша.
«Купуйте дитячий», — скажете ви. Так купувала; була одна чарівна, Колгейт зі смаком тутті-фрутті, здається, з Банні на синьому тлі. Так без оголошення війни через якийсь час смак змінився з фруктового на той самий м’ятний, причому тюбик не відрізнити ніяк, і зірочок будь-то в пасту напхали. Кому скаржитися — незрозуміло.
