Скажіть, коли вже у нас в країні стане прийнято при хворобі відлежуватися вдома, а не справно ходити на роботу, щедро обдаровуючи всіх своїми вірусами?
Як же задолбали приходити в офіс (особливо в осінньо-зимовий період), немов у розсадник інфекції, і гадати: пощастить чи не пощастить цього разу. Розумію, це палиця про два кінці: винне керівництво, часто не оплачує лікарняний або оплачує дуже бідно (тому що біла зарплата мізерна), так і працівники, які не бажають втрачати свій заробіток. Так ось, у мене звернення до обом сторонам.
Шановні роботодавці і начальники! Благаю, ну оплатіть ви ці лікарняні, не змушуйте людей ходити на роботу навіть в передінфарктному стані! Дорогі колеги! Заклинаю вас: ну не треба будувати з себе героїв і стирчати на роботі з температурою, кашлем і соплями. Скажіть, чому з-за вас повинні страждати інші люди, яких ви заражаєте? Ну посидьте ви три-чотири дні вдома (як раз заразний термін), нічого поганого не станеться. Я ще можу зрозуміти, що деякі працівники на важливих посадах справді майже незамінні, але функції рядових співробітників цілком може виконувати ще один чоловік, а то й кілька.
Все одно, коли ви хворієте, великого толку від вашої роботи не буде. Мало того що хвора людина втрачає в продуктивності, швидкості роботи, так ще й левову частку часу витрачає на розпивання чаю-ліків, скарги, розповіді колег про свій стан і відповіді на дзвінки від рідних, які за нього хвилюються.
Так найцікавіше знаєте що? За моїми спостереженнями, 50 відсотків з хворіють однаково беруть лікарняні і лікуються вдома або в лікарнях. Тільки відбувається це тоді, коли вони вже тиждень ходили на роботу хворими, щедро рознесли всім свої віруси і бактерії і самі заробили які-небудь ускладнення. Браво! У підсумку: кілька заражених колег, гроші на лікування ускладнень і все ж таки цей нещасний лікарняний. Тобто краще так, ніж на початку хвороби кілька днів посидіти вдома, викликати лікаря і хоча б почекати, щоб не було температури.
Я знаю, треба піднімати імунітет, загартовуватися, щоб не заразитися. Я намагаюся: імбир, лимон, вітаміни, оксолін і т. д. Але, знаєте, якось це слабо допомагає, коли доводиться п’ять днів на тиждень з ранку до вечора сидіти в насиченому заразою приміщенні. Ніхто з хворих навіть не спромігся надіти маску, це ж негарно! У підсумку я теж стабільно два-три рази в рік хворію. Один раз це було взагалі на Новий рік, коли весь грудень мої колеги ходили шморгали носами і сопливили, а потім під кінець року і мій організм здався. Спасибі, колеги!
І ще раз з приводу того, що лікарняний не беруть, бо не хочуть втрачати гроші. Скажу так: ви знали, куди йшли, знали, що зарплата не вся біла, знали, що маєте властивість хворіти і це треба враховувати. Так само Я втрачаю гроші на лікарняному (який беру з-за вас), то чому ви вважаєте, що ваші потреби важливіше моїх?
А роботодавці — ну дайте ви вже людям право вболівати, оплатіть листок з обліку повного заробітку, а не мізерною білої зарплати. Не будьте тиранами, в кінці кінців. Вам же буде вигідніше, якщо в офісі не буде інфекцій і працівники не будуть заражати один одного.
Спасибі, накипіло.
