Після Нового Року приходить пацієнтка до нас у клініку, заходить в кабінет, сідає. Починаю простий опитування: з чим, мовляв, прийшли?
— Доктор, — каже, — у мене такі мігрені з осені і аж до самої середини весни або навіть до початку літа! Це просто неможливо! З самого ранку, як встаю, вже голова починає боліти і шию як панциром сковує! І нежить постійний, ніякі ліки не допомагають! Вже не знаю, що робити! У всіх невропатологів в місті була, поки до вас не потрапила! І ніхто причину знайти не може, ні на томографії, ні на рентгені, ні в яких аналізах! Я вже стільки грошей витратила на всі ці експериментальні ліки! Допоможіть, на вас одна надія!
Втомлено прикриваю очі, вже знаючи, що буде далі:
— А шапку ви носите?
— Ні, ну що ви, як я в ній буду виглядати, у мене ж укладання…
Прикро. Завіса.
Спала вона теж з відкритим вікном весь час, головою в бік вікна. Скажу тільки, що через тиждень після того, як почала носити шапку і закривати вікно у спальні на ніч, мігрені скінчилися.
Бесшапочники, ви або проведіть паралелі в голівоньці своєї недалеконькой (якщо мізки не отморозило ще), або не приходьте до лікарів з такими идиотизмами. Повірте моєму докторському речі, в душі кожен з нас поставить вам діагноз «невиліковний тупізм» автоматом. А краще просто носіть шапку і шарф, які захистять ваш мозок — і, в принципі, наш теж. Та ні, капюшон вам шапки не замінить — у нього все одно віє, так і лобові ваші частині теж поб’є мороз так, що мало не здасться. І провітрювати треба десять хвилин за півгодини до сну, а не всю ніч з відкритим вікном або кватиркою в спальні мучити організм. І потім дивуватися: як же так, звідки нежить і мігрень?
