Один час я мріяла, що коли-небудь, коли (або якщо) я розбагатію, я неодмінно знайду волонтерством. Зараз же воно, прущее з усіх щілин, так мене задолбали, що з цією мрією довелося розпрощатися. Бо громадяни волонтери останнім часом, м’яко кажучи, взагалі офігіли.
Знайома регулярно скаржиться на брак грошей і просить у мене борг. При цьому я знаю, що вона працює далеко не повний робочий день. В останній раз я м’яко підвела розмова про гроші до того, що, може бути, їй слід переглянути свій графік і взяти на себе більше навантаження, якщо грошей не вистачає регулярно (щомісяця), тобто витрачає знайома явно більше, ніж заробляє… Знайомої у мене після цієї розмови більше немає. Точніше, є, але ми не спілкуємося. Тому що вона на мене в смертельну образу.
— Ти що, не знаєш, чим я займаюся у вільний час? — обурилася вона тоді. — Я, між іншим, 5 днів на тиждень безкоштовно веду додаткові заняття у дітей з дитячого будинку! Я займаюся волонтерством! Це важливо! А ти пропонуєш мені все кинути заради тупого заробляння бабла?
Так, пропоную. Тому що тобі не вистачає, тому що ти постійно просиш у мене (і не тільки) гроші і тому що ти виносиш мені мозок скаргами на те, як все скрізь дорого, хоча зовсім не так вже і дорого, просто ти за власним вибором працюєш за копійки, хоча могла б отримувати в 2-3 рази більше, ніж зараз. Ти задовбали.
Тепер про мене саму. Гортаю в інтернеті сайт з вакансіями, так як вирішила знайти собі підробіток на вихідні. Бачу ідеальний варіант: зайнятість в суботу і неділю, офіс в двох кроках від мого будинку. Потрібен копірайтер. Зарплата «за домовленістю». Після короткої бесіди по телефону мене запрошують на співбесіду, яка проходить, на перший погляд, цілком успішно. Рівно до тих пір, поки я не ставлю питання про оплату праці.
— А у нас мається на увазі волонтерська діяльність, робота не оплачується, — відповідають мені. Так-так, робота по 8 годин в день на вихідних (і того 16 годин на тиждень, майже половина ставки!) не оплачується взагалі. — У нас працюють за досвід, за бажанням працівника ми надаємо йому всі необхідні документи про те, що він був у нас на стажування.
Чудово, але про що ви думали, коли по телефону я російською мовою сказала, що досвід (в тому числі і досвід роботи копірайтером, нормальний оплачувана досвід) у мене вже є і що я шукаю підробіток, а не місце, де потрібно на добровільних засадах зливати в унітаз свій час? Ух, і задовбали ж я в той день!
Знову випадок, який стався зі мною, вже на моїй основній роботі. В компанію приходить зовсім молода дівчина, але її резюме дуже вражає: у неї вказаний досвід роботи на 2 керівних посадах в 2 різних фірмах. Назв фірм я до цього не чула. На співбесіді з’ясовується, що жодна з посад дівчата не оплачувалася. Одна її «робота» — «головний редактор» пабліка в соцмережі, друга — «керівник підрозділу» в некомерційній організації на добровільних засадах (тобто волонтер). При бажанні організувати собі подібний «досвід роботи» може майже кожен.
Дівчину ми не взяли, але ж в іншій фірмі, де не стали б розпитувати про попередніх місцях роботи докладно, обман цілком міг пересувати. А дівчина дуже образилася і почала обурюватися, що роботодавець вперто не бажає вважати її волонтерство «нормальним досвідом», адже у неї було стільки обов’язків! Так, можливо, обов’язки і були, можливо, їх було стільки ж, якщо не більше, ніж могло бути на роботі. Але, якщо здобувач готовий забесплатно виконувати великий обсяг завдань, сама собою напрошується думка, що його тримали у волонтерській (або некомерційною, в даному випадку різниці немає) організації не за великі таланти, а тому що іншого такого дурня просто-напросто не знайшли. І пишатися таким досвідом явно зайве, і тим більше — брехати, указуючи його в резюме як «місце роботи». Дописати в графу «волонтерська діяльність» можна, і це буде плюсом. Інакше довіра до вас як до фахівця в тій чи іншій сфері різко впаде. Але задовбали дівчина не стільки брехнею, скільки своїми збуреннями постфактум, коли в місці їй було відмовлено.
Я завжди вважала, що люди стають волонтерами з добрих спонукань і що волонтери найчастіше працюють мовчки, особливо не поширюючись про свою діяльність. В реальному світі все виявилося інакше. Волонтерством хваляться, на тих, хто ще не став волонтером, дивляться звисока (при цьому просячи у них грошей на їжу), волонтерство вважають великою місією, яка повинна відкривати всі двері. Нарешті, волонтери дивуються, коли до них не хочуть йти «за просто так», при цьому соратників вони шукають на сайтах з робітниками (а не волонтерськими) вакансіями.
Задолбали все це!
