Вузький погляд на світ

232

Мої батьки та молодша сестра живуть в Китаї вже три роки. Ми абсолютно нормальна російська сім’я, абсолютно без натяків на азіатську зовнішність. Глава сім’ї працює, дрібна ходить у звичайну китайську школу. Мову знає краще за всіх у родині, відмінно спілкується з однолітками.

Коли мої знайомі чи колеги (адекватнейшие дорослі люди!) запитують про сім’ю, і я коротко переказую їм цю історію, в дев’яти випадках з десяти мене запитують: «А сестра по-російськи розмовляє?» Ні, блін, вона з мамою і татом на китайському спілкується! Або ще з цієї серії:

— А де твоя мама?
— Моя мама живе в Китаї.
— Вона що, китаянка?

Повторюся про зовнішність: жодних натяків! Зазвичай на це я розтягую пальцями очі в сторони і кажу: «Ага…»