Ввічливий танк

396

Лаялися тут на «косушников». Моя косуха прошипована грунтовно. Пучки шипів на кистях, три на плечах, два збоку на лопатках, вздовж хребта, клепки на рукавичках… Виглядає досить непогано і нікому не заважає.

Я людина не злий, на концертах косуху знімаю чи ж приходжу в інший. Але у мене складається відчуття, що люди собі вороги. Іду собі по метро, ухиляючись від людей. Назустріч мені тупотить мужик з виразом обличчя «це мій метрополітен». Трохи розгортаю плече вперед, згинаючи руку в лікті, щоб не зачепити — ні, ми горді, нам треба врізатися! Таких от «биків», які вважають, що вони в метро одні, я з деяких пір теж ігнорую. Після тренувань, через які я пройшов, я навіть крок назад від таких сутичок не роблю, а шипи у мене міцні.

Так що озирайтеся на інших людей, коли ходите по метро — ви не танк. Танк — я, нехай і ввічливий. І не ломіться в слем на концертах, якщо ви неженка. Слем на те і слем, там можуть задавити і без всяких шипів.