Як Андрюха від дружини тікав …

307


Є у мене приятель — шабутной такий по своїй натурі хлопець Андрюха. Грає у волейбол, бог зростом не образив, а також на всіх доступних музичних інструментах, знає багато анекдотів і вміє їх розповідати… ну в загальному душа компанії.
Служив в ВДВ. І є у нього дружина — дюймовочка. Працює в медицині, тобто військовозобов’язана.
Ось як-то в черговий раз прийшов він додому під шафе. Дружина давай його пиляти. Та й зрозуміло за що! Коли прийшов додому, інші вже на роботу збиралися.
Психанув Андрюха, схопив військовий квиток, грюкнув дверима і пішов вербуватися в армію. Незабаром повернувся ще похмуріше хмари. І давай дружині вимовляти, що навіть в армію і вона його не пускає…
Дружина зрозуміти нічого не може.
А Андрюха і каже, що прийшов у військкомат, ляснув військовий квиток об стіл: забирайте в Чечню хоч зараз! Офіцер узяв квиток розгорнув, дивиться то на Андрюху, то квиток, то на нього, то квиток.
Запитує:
— А ви впевнені?
— Так! Забирайте!
— Ви абсолютно в цьому впевнені?
— Так! Я цього хочу!
— Ви подумайте як слід.
— Нема що думати! Забирайте!
Підійшов інший офіцер. Подивився на квиток, на Андрюху.
Переглянулися, перший і каже:
— Всякого ми за роки служби надивилися і нічому не дивуємося, але щоб чоловік дружину в армію відправляв — це вперше!
Дякую