Як чути? Прийом?..

423

Потрібно записати людини на прийом до лікаря. Людина не має місцевої прописки, і ми заздалегідь налаштовуємося на платний прийом. Сходити потрібно обов’язково, тому що проблема турбує з кожним днем все сильніше. Мінімальна вартість первинного прийому — 400 рублів.

Додзвонююся до однієї поліклініки. Там обіцяють уточнити у лікаря, просять передзвонити хвилин через десять. Для вірності вичікую півгодини, набираю.

— Алло, я дзвонила вранці з приводу прийому у хірурга.

— Кому ви дзвонили? — запитує стандартно-незадоволений для реєстратора (хоча це кабінет платних послуг) голос.

— Я вам дзвонила, мені сказали передзвонити…

На тому кінці дроту нашіптування, потім голос заявляє:

— Ви розмовляли зі мною, передаю трубку.

Трубку бере та сама дівчина, на яку я потрапила з самого початку. Треба сказати, півгодини тому вона була набагато привітніше, ніж зараз.

— Я ще не ходила до лікаря і не уточнювала, чи він може вас прийняти, — каже вона так, наче я її звинуватила у всіх смертних гріхах і почала з ліні, хоча я не встигла навіть повторити питання. — У мене тут черга. Ось буде в мене час, піду запитаю.

— Спасибі, — бурмочу я.

— Так, я запитаю і повішу тут нагадування, — голос набирається сили і впевненості.

— Дякую, — повторюю я і вішаю трубку.

Мила моя, якщо тобі колись запитати, уточнити, з’ясувати, чи не буду я тобі заважати. Який там номер у мене наступний?