Життя після смерті

356

Спілкувався тут зі знайомим. У нього нове хобі — стрітрейсер він тепер. Купив стару «субару» і довів до дуже серйозних кондицій, благо гроші є. В якості розваги товариш по вихідним любить поганяти з широким прямим нашого спального району. Один раз з ним проїхався і я, після чого в дуже нецензурних виразах розповів йому все, що думаю. Ми тричі були на волосок від ДТП і реально дивом не збили підпилу компанію на пішохідному переході. Людина для власного задоволення любить ризикувати чужими життями і здоров’ям, при цьому вважає, що правий. Він не може уявити, що це його дружина з дитиною потрапили б у лобове зіткнення зі спорткаром. Що це його мама не відскочила б на переході. Зате Саня — справжній мужик на реальній тачці, обганяє лохів.

Скільки їх гине кожен рік, любителів екстриму! Воно й чорт би з ними — так адже гинуть і прості люди, до екстриму відношення не мають. Це називається безвідповідальність. Пригадую, як знайомий розбився в горах — був альпіністом. І ось всі шкодують, розповідають, яким він був чоловіком, любив здобувати перемоги над собою, підкорювати вершини. А я думав тільки про те, як, напевно, рада його дружина Олена. Вона залишилася одна з двома дітьми — грошима сім’ю забезпечував чоловік. Що їй тепер робити? Ось вона про альпінізм чоловіка думає погано. Він не тільки зламав собі шию, але і круто скалічив життя трьом самим близьким людям. Справжній мужик! Молодець! Мовчу про його стареньких батьків, у яких він був один.

Несіть відповідальність за свої дії, хлопці. Пам’ятайте, що навколо вас нормальні люди. А якщо зібралися стрибати з мосту на мотузці або підкорювати Еверест поодинці, то переконайтеся, що ваша прекрасна смерть буде мати для оточуючих мінімальні наслідки.