Злочин проти нації: Як більшовики продавали на Захід царські скарби оптом і на вагу

257


Ювелірний фонд дореволюційній Росії славився на всю Європу. І не тільки своїми масштабами, але і високою художньою цінністю виробів. Тому справжньою трагедією для держави стала розпродаж шедеврів мистецтва, розпочата прийшли до влади в 1917 році більшовиками. Справжнім блюзнірством було продавати національні скарби на вагу, по ціні за кілограм. І це ще було не саме жахливе в ситуації.
Програма реалізації «романівських» коштовностей ЦК ВКП (б)
Преступление против нации: Как большевики продавали на Запад царские сокровища оптом и на развес
Шлюбна корона імператриці Олександри Федорівни з нагоди весілля в 1894 році, яка була продана в 1926 році «Гохраном» Норману Вейсу./Фото: forumdaily.com
Новий уряд пояснював активну реалізацію культурних цінностей необхідністю отримання валюти. Вона була вкрай важлива для становлення економіки молодої держави. Однак у першу чергу кошти були потрібні для здійснення політичних завдань – фінансування революційної діяльності в інших країнах.
Твори мистецтва йшли за кордон різними шляхами, в тому числі і контрабандою. Документально зафіксовані випадки, коли на митниці в багажі представників Комінтерну виявляли діаманти і золото. Серед таких кур’єрів був відомий американський журналіст-соціаліст Джон Рід. Скандал, пов’язаний з його затриманням, вдалося зам’яти тільки завдяки особистому втручанню Ульянова-Леніна.
Для централізованого обліку та контролю реалізації раритетів у 1920 році було створено «Гохран» (Державне сховище цінностей). Левову частку зібраних скарбів становили ювелірні вироби династії Романових і Збройової палати. Крім того, в сховище потрапили цінності, що належать Православної Церкви та вилучені у приватних осіб.
Голод 1921-го змусив радянський уряд вишукувати фінанси на закупівлю хліба. Крім того, протягом року необхідно було виплатити Польщі суму в 30 млн. золотих рублів. Для вирішення цих питань Центральним комітетом ВКП (б) була розроблена програма реалізації «романівських» цінностей. Спочатку передбачалося закласти унікальні речі, але згодом було прийнято постанову про їх продаж. На європейських аукціонах стали регулярно з’являтися експонати з царської колекції, яка майже два століття тільки поповнювалася, так як ще Петро I своїм указом 1719 року заборонив продавати, дарувати, обмінювати коронні коштовності.
Ящики колишньої цариці Марії Федорівни
Преступление против нации: Как большевики продавали на Запад царские сокровища оптом и на развес
Оригінальна діадема з колоссям, зроблена майстерні братів Дюваль для імператриці Марії Федорівни./Фото: marieclaire.ru
Для налагодження збуту цінностей необхідно було організувати їх сортування і оцінку. Це доручили спеціальній комісії, до складу якої увійшли провідні експерти та ювеліри того часу. В березні 1922 року була проведена інвентаризація вмісту п’яти скринь, що належать вдовуюча імператриці Марії Федорівни.
Навіть досвідчені в своїй справі фахівці були вражені побаченим. Особисті коштовності «колишньої цариці» виявилися справді неперевершеними творами мистецтва. Серед них – діамантове кольє з сапфіром, діамантові підвіски, сережки-жирандолі.
Було помітно, що речі збиралися в поспіху: вони були загорнуті в цигарковий папір, опис або які-небудь інші супровідні документи були відсутні. За оцінками комісії, загальна вартість прикрас становила майже 500 млн. золотих рублів.
Фахівці констатували, що якщо ж реалізовувати тільки каміння (щоб уникнути неприємностей з-за розпродажі коронних коштовностей), то можна виручити понад 160 мільйонів. Огляд був проведений у стислі терміни, опису не складалися, а скарби «перекочували» в будинок «Гохрана».
Полякам – найкращі діаманти, британцям – смарагди, голландцям – натуральний перли
Преступление против нации: Как большевики продавали на Запад царские сокровища оптом и на развес
Фото, зроблене радянської комісією у 1920-х роках при оцінці ювелірами коштовностей царської сім’ї. Багато скарби безслідно втрачені./Фото: cdn.wi-fi.ru
Роботи по сортуванню та оцінки царських коштовностей тривали до середини травня. У завдання комісії під керівництвом Георгія Базилевича входило не тільки вивчення імператорського ювелірного спадщини, але і підготовка його до реалізації. В ході роботи «романівські» скарби були розділені на 3 групи – з урахуванням цінності самоцвітів і їх підбору, художнього оформлення раритетів і їх історичного значення.
У доповіді особливого уповноваженого Раднаркому з обліку та зосередження цінностей Р. Базилевича зазначалося, що в першу категорію (недоторканний фонд) увійшли вироби високої художньої та історичної цінності – на суму більш ніж 650 мільйонів рублів. Серед них виявилися коронаційні регалії, прикрашені вишуканими діамантами і перлами, загальною вартістю 375 млн. Вироби другої категорії оцінили більш ніж в 7 млн. руб., а третій (окремі камені, перли та інші) – до 285 тисяч.
Всупереч рекомендації фахівців не поспішати з реалізацією ювелірних шедеврів, радянський уряд приступив до їх продажу. Гохрановские скарби стали з’являтися на зарубіжному ринку. У 1922-му в Лондоні були продані унікальні смарагди. Їх позиціонували як видобутих на Уралі. Рік потому в Амстердам вивезли добірний перли. Борг Польщі також вирішили погасити коштовностями. У секретній доповідній Базилевича Троцькому зазначалося, що основна частина відібраного з цією метою товару – найкращі «романівські» діаманти.
«Алмазний фонд СРСР». Реалізація шедеврів російського ювелірного мистецтва на вагу
Преступление против нации: Как большевики продавали на Запад царские сокровища оптом и на развес
Майже всі з 36 дорогоцінних яєць російського ювеліра Карла Фаберже були продані більшовиками за кордон./Фото: forumdaily.com
Справжнім злочином проти свого народу є масовий розпродаж більшовиками ювелірних виробів, що називається, на вагу. В 1925-1926 роках в Європі з’явилися ілюстровані каталоги «Алмазний фонд СРСР». Після цього «витік» коштовностей з країни стала стрімкою. Наприклад, заповзятливий англійська антиквар Норманн Вейс придбав за 50 тис. фунтів стерлінгів діамантові прикраси загальною вагою 9 кілограмів, які з великою вигодою перепродав Аукціонному будинку christie’s.
Росія позбулася таких шедеврів ювелірного мистецтва, як шлюбний вінець імператриці Олександри Федорівни, діамантова діадема «Російська красуня», діадема «Русское поле» з унікальним жовтим діамантом, безлічі виробів Дому Фаберже.
Точного обліку творів ювелірного мистецтва, вивезених за кордон після революції, не існує. Однак історики і мистецтвознавці припускають, що близько 80% цінностей Російської імперії покинули межі країни.