Йдіть звідси, гості дорогі

184

У моєї матері алкоголізм. І мені до смерті набридли «псевдосочувствующие». Люди, які охають і ахають, шкодують то її, то мене і висловлюють великодушне бажання допомогти: «Якщо що, дзвони! Приїду допоможу».

Я не дзвоню, але не тому, що мені незручно, а тому, що це марно. Ви, крім як пожаліти і посидіти поряд, нічого при всьому бажанні зробити не зможете. Допомагає тут тільки нарколог.

Але чому, коли вам дзвонить моя мати і просить привезти їй алкоголь, щоб «похмелитися» (парою літрів), то ви тут як тут?! «Не можна не похмелитися — вона помре!» Їй тільки що з організму весь алкоголь вивели, їй не можна і не потрібно випивати!

Загалом, хочете допомогти, не привозьте горілку. Ви підете через десять хвилин, а мені цілодобово виводити її з сп’яніння! Задовбали!