Приколи

Я, в силу незгоди з сучасною політикою РПЦ, не можу назвати себе православною, однак з неабиякою симпатією ставлюся до початкових ідей християнства. По суті, коли саме християнство заклало основи настільки нелюбимих сучасними «скрепоносцами» понять індивідуальної свободи («рабами божими» були всі — і раб реальний, і його пан) і рівності (перед богом немає «ні юдея, ні елліна»).

Працюю в космічній галузі. Будуємо супутники — від проектування і розробки до виготовлення і відправлення в космос. Задовбали ті, які після цієї фрази неодмінно «остроумят».

А мене задовбали люди, не здатні виявляти поваги навіть в дрібницях і завжди в точності знають, як слід називати їх співрозмовника. Підозрюю, що їм просто не вдається вибудувати нормальні межі у спілкуванні з оточуючими і від постійно копящегося невдоволення вони намагаються чужі кордону порушити.

Хотілося б відповісти автору історії, жалующемуся на болітце своїх інертних родичів. Відразу виникає питання, якою господь заважає вам самій влаштовувати собі активний відпочинок та розвиток, в самоті або з друзями? Ну хочуть ваші родичі перед телеком сидіти — ідіть, погуляйте, покличте подруг, займіться тим, чим хочеться! Скажете, чоловік не пускає, ревнує/сумує? Тоді зовсім дивний він чоловік, якщо тримає кохану в клітці за принципом «ні собі, ні людям».