Покемони відпочивають

996

Я, в силу незгоди з сучасною політикою РПЦ, не можу назвати себе православною, однак з неабиякою симпатією ставлюся до початкових ідей християнства.

По суті, коли саме християнство заклало основи настільки нелюбимих сучасними «скрепоносцами» понять індивідуальної свободи («рабами божими» були всі — і раб реальний, і його пан) і рівності (перед богом немає «ні юдея, ні елліна»).

Звичайно, християнство було «вже не той» ще столітті отак в десятому, але Христос, якби він вигаданим або реальним, для мене дуже приваблива персона.

Так що ж мене не те щоб задолбали, але як мінімум вкрай обурило? Насувається Великдень, і «віруючі»… починають святкувати і вітають з нею заздалегідь, аж до п’ятниці. З, на хвилиночку, Пристрасної П’ятниці, дня глибокої скорботи і максимальної строгості посту для всіх християн, які згадують про страждання христові.

Очевидно, ці люди взагалі ні чорта не тямлять не те що в догматиці, але в самій основі, у дусі «своєї» релігії. І ось їхні почуття у нас захищає аж цілий закон! Вибачте, але як на мене, таке ставлення до Великодня — це образа крутіше лову покемонів в храмі.