Я теж задобался. Людьми, які роблять поспішні висновки або ґрунтуються лише на двох-трьох запам’яталися випадках.
Знайома пише в бложіке, що у неї проблеми зі спілкуванням, вона дуже сором’язлива, навіть психолог не допоміг.
— Це все тому, — освічують її доброзичливці, — що ти надто зациклена.
— На чому? — дивується пані і половина її читають. Пише авторша про що — про себе, родину, роботу, про політику, про останні покупки, про цікаве в мережі, обговорює фільми і книги, тягне до себе все цікаве і не надто заяложене.
— Ти занадто багато пишеш і, мабуть, говориш теж про квіти! І про речі! Люди не люблять зациклених!
Всі починають гарячково гортати блозі. Так, за останній місяць вийшла така надання: серед 20 постів чотири були і справді про кольорах, з фотографіями. Мабуть, тим і запам’яталися. І про покупки було кілька постів за останні роки; в коментарях до них товариш, який зробив такий висновок, і відзначився.
Ну да ладно, це спілкування, інтернет, мало. Приходить до нас на роботу новий начальник. Половина співробітників про це не в курсі — сказали про заміну в останній момент, минулий раптово кудись там поїхав. Моя співробітниця конкретно в цей день запізнилася: дитина захворіла, чекала бабусю, щоб було з ким залишити. Звичайно ж, вона прийшла на роботу не в дусі і нервово заговорила з новим босом, не дізнавшись. А звідки і як вона могла і повинна була дізнатися? І вже зовсім на нервах, дізнавшись про все, подала минулорічний звіт замість актуального. Помилку, яка виправляється одним листом з вибаченнями, яке вона написала. Здавалося б, все зрозуміло, буває, з чого тут кашу городити? В цілому співробітник вона обов’язковий, виконавчий, акуратний, все є в її справі. Так ні ж, новий начальник трохи до звільнення не довів — умовили всім відділом. Ось навіщо робити такі висновки в перший же день?
У мами нова подруга. Навіщо-то мама розповіла їй про деякі труднощі в особистому житті. За весь той час, що мама спілкується з подругою, я зайшла пару раз після роботи. Була не в самому райдужному настрої з-за важкого дня: клієнти, начальник… І так, я була, що логічно, в офісному одязі. Нещодавно мама переказала мені, що, мовляв, я похмура, виробляю на людей гнітюче враження, тому у мене нічого і не складається. І що мені потрібно змінити гардероб і піти до фахівця. Ось що це? Чоловік мене не знає, вітався зі мною два рази. Звідки вже такі висновки про мене і мого особистого життя?
Знаєте, коли задумалася про це явище, то почала натикатися на нього скрізь. Люди бачать один відкритий альбом «Вконтакте» бозна якої давності — і вже готові розповісти тобі й про тебе, і про твій внутрішній світ, і про твої комплекси і таргани.
І наостанок історія, яка остаточно мене доконала і спонукала написати цей пост. Нещодавно моєму молоЕкшн людині подзвонила його мама. Розмовляли, за переказами, про дрібниці. Тут я приходжу з магазину і маю необережність голосно крикнути:
— Я вдома!
То чи телефонний зв’язок так спрацювала, чи то що, але мій крик почула мама хлопця. Що тут почалося! Виявилося, що я на нього кричу, що я взагалі дуже гучна, нетактичная і мало не пацанка. Хлопець з квадратними очима мовчки повісив трубку.
