Лежала в лікарні вагітна. Сутички пішли несподівано, а після бурхливо зазначеного дня народження в селищній лікарні залишився один нещасний анастезіолог. Чекаємо появи іншого медперсоналу, що загублений метається поверхом нижче. Я криком виходжу, а лікар бубонить, заспокоюючи мене:
— Де-е-евушка, ну що ви так, всі з вами добре буде. Не переживайте, потерпіть ще трішки, ось народите гарненького ребятеночка, все добре буде. Ну тихіше, тихіше…
Зрештою бідний, замотаний, молодий ще хлопець видає:
— Ну що ви так переживаєте це все? Заспокойтеся, все ми народжували!
