Не моя справа

426

Жахливо задовбали адепти культу «свого діла». Мені майже тридцять, і я працюю по спеціальності. Хороша фірма, гідна зарплата, відмінний колектив. Але тут з’являються вони, вважають своїм обов’язком вчити мене життя. Так вже вийшло, що у мене в оточенні їх досить багато.

Дорогий друже! Ні, я не збираюся відкривати свою справу». Мене цілком влаштовує моя робота. Я дуже рада за тебе і твій бізнес, правда. Ну так, у мене немає «підприємницьких здібностей», ти абсолютно правий. Втім, це не заважає тобі брати у мене гроші в борг. Нехай твій бізнес приносить більше збитків, ніж прибутків, зате ти не працюєш «на дядю».

Мила подруга! Ні, я не відкладаю кожну копійку на відкриття своєї фірми. Так, я хороший фахівець, але чудово знаю, що керівник колективу з мене ніякий. І я зовсім не вважаю себе невдахою. І працювати над цим не збираюся, а замість походу з тобою на тренінг «Як стати лідером» краще сходжу на йогу або в басейн, і не треба на мене ображатися.

Привіт, тату! Так, я знаю, ти на мене сердишся. Адже я могла б вкласти гроші, що дісталися мені у спадок від однієї з родичок з маминого боку, відкриття власного бізнесу. А замість цього я витратила їх на сущу нісенітницю, якусь там подорож по Північній Америці. Дурна примха, треба думати про майбутнє, і взагалі, до тридцяти років вже пора відкривати свою справу!

Так ось, дорогі порадники! Заспокойтеся вже і зрозумійте, що не всі хочуть обзавестися «своєю справою». Особисто я хочу приходити додому і витрачати свій вільний час на численні хобі, а не думати про проблеми свого бізнесу та його розвитку. Хочу спокійно їздити у відпустку, не турбуючись про те, як там «моя справа» без мене, і не перевіряти пошту і телефон по сто разів на день. Не хочу приймати людей на роботу і керувати ними. Як я вже говорила, керівник я так собі, у мене інші сильні сторони. Зрештою, не хочу ламати голову, якщо фірма, в якій я працюю, збанкрутує: так, неприємно, але це не мої проблеми, а інша робота завжди знайдеться.