Знадобилося мені цієї весни піти в лікарню. Оскільки терпіти байдужість і хамство на свою адресу не хотілося, я вибрала саму сучасну і дорогу з місцевих клінік в надії, що там-то точно поставляться з належною увагою. В цілому очікування виправдалися, але в родині, як водиться, не без виродка.
Відправили мене на УЗД яєчників. Заходжу в кабінет — зустрічає мене лікар років під 60. Всю процедуру переказувати не буду, але ось дещо з його реплік:
— Оральні контрацептиви брала?
— Так.
— (єхидно) Подружки нарадили або в інтернеті прочитала?
— Подруга порадила…
— Ой, ти знаєш, ці подружки — та-а-акі сучки! Порадять всяку погань, а потім іржуть за спиною. Повір мені, я в гінекології вже 25 років працюю!
Питається, коли він встиг побути жінкою і завести подруг? Або він перетворюється в невидимку і підслуховує жіночі розмови?
— Ти здогадуєшся, через яке місце ми такі речі дивимося?
— Здогадуюся.
— Тоді роздягайся.
Роздягаюся, лягаю. Якщо хто не знає, УЗД яєчників роблять з допомогою довгого щупа, який вводять в піхву. Процес і так малоприємний, а лікар ще й крутить щупом в усі сторони. Зауважує, що я морщусь від неприємних відчуттів, і видає:
— Ну що ти так зітхаєш? Він же в п’ять разів тонше піськи!
Отримавши результати УЗД, виходжу в коридор, де на мене чекає мій молодий чоловік. Разом з ним читаємо результати. Наш досвідчений лікар, проходячи повз, помічає це і кличе мене до себе в кабінет.
— Ти навіщо в лікарню з друзями ходиш?! Ще й результати показуєш! Не треба їм знати про це!
— Це не один, це майбутній чоловік.
— О, тим більше! Це він сьогодні чоловік, а завтра немає. І взагалі, навіщо йому знати?
В повному шоці від такого марення я вийшла з кабінету. Потім мені сказали, що цей лікар завжди так поводиться. Досі дивуюся — як він примудрився пропрацювати в цій сфері 25 років? Чи хамство — це вже професійний навик?
