Здрав будь, бояри. Хочу виплакатися. Два роки тому я потрапив в аварію і пошкодив собі голосові зв’язки. Замість голосу залишився лише хрип, але при цьому я прекрасно чую. Ви не повірите: я навіть на кларнеті при цьому граю! Але як же ви мене задовбали…
Мій друг являє мене дівчині, яка в курсі моєї проблеми:
— Світла, це Антон.
— (Голосно і по складах.) Привіт! Я (показуючи на себе Світу!
Красуня, що ж так кричати-то? Тобі ж сказали, що німий і глухий — це різні речі.
Коли влаштувався на нову роботу, благо там говорити треба по мінімуму, весь офіс свято вірив у те, що я ще й не чую. Ну якого ж чорта, люди? Чому за своєю спиною я чую навіть не шепіт, а вже явні фрази:
— Гаразд, можна не шепотітися, він же глухий.
Блін, завжди ж можна піЕкшн ти і поцікавитися хоча б у кого-небудь, хто знає, коли вже у мене не можете. Задовбали!
