Сьогодні я побував на «Дні відкритих дверей» одного з найвідоміших інститутів Росії.
Якщо хто не знає — це можливість школярам, а в недалекому майбутньому — потенційним абітурієнтам та їх батькам ближче ознайомитися з навчальним закладом, отримати коротку інформацію про факультети, напрями підготовки. Поспілкуватися зі студентами, які вже навчаються на даних напрямках. Дуже корисний і потрібний захід.
Народу було багато, відповідно біля стендів, де лежать матеріали по факультетах і проводяться демонстраційні досліди — натовпи людей. Тут ви можете подумати, що мене задовбали натовп? Анітрохи. Мене задовбали батьки та їх діти. Ні, не школярі-старшокласники, власне, для яких і проводився цей захід.
Ні, вони якраз вели себе виважено, розумно, з цікавістю спілкувалися з представниками факультетів, читали брошури і пізнавали нове. Задовбали натуральні діти: на вигляд їм років по вісім-дев’ять. Тут я не розумію батьків: захід для старшокласників, а не для школярів молодшого віку.
Навіщо ви їх привели? Вони ж носяться як очманілі, їм нецікаві всі ці пробірки та колби. Якщо ви так хочете долучити їх до науки, чому б вам не віддати їх в якісь гуртки або почитати разом з дітьми науково-пізнавальну літературу, а не тягнути їх туди, де їх не чекають?
Так і діти чимось корисним займуться, і нерви організаторів ціліше будуть.
