Історії

— Думала, що робити вранці: викликати лікаря, а то я погано себе почуваю, чи на роботі помучитися, тут лише деньок до вихідних. В результаті вранці будильник не продзвенів, прокинулася пізно, пішла дзвонити в поліклініку.

Я розповім дві історії не для виправдання або схвалення, а просто щоб показати, що у світі немає чорного і білого. Історія перша. Мені 13 років. Моя сестра народила дитину.

У мене два прохання до двох категорій міського населення. Молоді мами! Навчіться тримати своє чадо при собі. Сьогодні я мало не наступила на дитину, якій здалося, що бігати в натовпі — це хороша ідея.

Вирішила зробити «інєкції краси». Розмова з косметологом до процедури:— Це боляче?— Та що ви, абсолютно безболісно.— Коли буде результат?— Відразу! Зморшки негайно розгладяться.— Синців та набряків не буде?— Та не-е-ет, що ви? — з промовистим поглядом «понаберут з сіл» відповідає дівчина.— Вартість процедури?— 12 000 рублів.Погоджуюся.

Агенти з нерухомості досі дивуються, чому вони всіх задовбали? Охочі подивитися квартиру перед купівлею або орендою теж все ще дивуються, чому перед їх приходом мешканці не знімають труси з білизняний мотузки? Так я розповім чому.Знімаємо зі знайомою дівчиною двушку в метро.

Прочитала недавню історію жінки, яка мріє про вічну молодість, і раптом помітила, що вона відмінно сформулювала те, що мене просто пекельно задолбали.

Ви знаєте, я задовбали. Я студентка, мені 20 років і я вчуся по обміну в Китаї. Я дуже багато від чого тут задовбали, але найбільше від фрази: «Китайця там собі знайдеш, так? Китайчат нам не привези!»

Банкіри! Я розумію, що аутсорсинг, колл-центри у віддалених і не дуже регіонах — це круто, модно і економно. Але поважайте ж ви слух тих, кому ваші співробітники дзвонять з пропозиціями! Я розумію, що особливості вимови слів є практично в будь-якому регіоні, однак існують же все-таки деякі норми російської мови, які непогано б дотримуватися при розмові...Я не борець за чистоту російської мови і не відчуваю ніякої нелюбові до жителів замкадья, але ця фраза вашої співробітниці порушила тонку душевну рівновагу навіть у мене:— Шо? Ні! Такого не може бути, на ваші кошти банк нараховує гроші, а не бере з вас!

Ви посилаєте своїх дітей на балкон, щоб вони не заважали вам звуками, які видають їх іграшки. Ці іграшки їм купили ви. Ви, дорогі батьки. На прохання сусідів якось вплинути на настирливі мелодії, які лунають з рівня вашої квартири і нагадують крики кота в березневу ніч або тертя листів пінопласту один про одного, ви потискуєте плечима.А потім стенаю плечима я на прохання припинити слухати на своєму балконі важкий рок.Задалбывая інших людей, памятайте, що вони можуть не зясовувати стосунки, а просто у відповідь задолбать вас.

Хотілося б трохи розповісти автору історії про три-чотири місяці про кричущий маразмі, що панує в нашому світі. Справді, за такий час отримана інформація про товар може стати цілком непридатною, але що ж робити простим інженерам-постачальників, якщо сильні світу цього змушують нас робити такі маразматичні дзвінки? Пояснюю.Ми — велика нафтотранспортна компанія.

Працюю в медичній фірмі класу «купи-продай». Іноді відбуваються просто дивні діалоги з замовниками:— Добрий день, компанія XXX.— Добрий, а ви катетерами торгуєте?— Звичайно, а які вас цікавлять?— А вони ще й різні?— Так, звичайно.

Задолбали центральне телебачення. Погано розумію, на кого орієнтуються журналісти, режисери і хто там ще є.Вечірні новини — кровища, вибухи, буря-хуртовина ураган і на солодке якийсь прикол з сонячної Гватемали.

Задовбали матусі, належні, що їхні діти «сидять в компютері». Ти ж, мати твою матір! Поцікався хоч трохи дитиною. Що він там, у компютері, робить? Спілкується — де, з ким, про що? Грає — у що? Дивиться, слухає, читає — що?

— Здрастуйте, у мене гроші в вашому фонді! Можна я вам зараз по телефону продиктую номер карти, і ви мені їх туди скиньте? — Доброго дня, а можна за мене пенсію сестра прийде отримувати?

Доброго дня! Я нещодавно закінчив університет і вже задолбался. Ні, не від того, що складно знайти роботу, і навіть не від того, що перші кроки у дорослому житті так важкі для молодого, недосвідченого організму.

Я втомилася боротися з однією з вітряних млинів нашого часу — святенництвом. Чому люди вважають, що якщо я в 21 незаміжня, я обовязково повинна сидіти вдома і вишивати хрестиком, чекаючи свого єдиного принца?Так, за останні півроку у мене було троє хлопців.

А мене задовбали люди без почуття такту. У мене довге волосся, які я завжди заплітаю в косу, так мені зручніше. І обовязково знайдеться людина старше 40 років, який вважатиме своїм обовязком піЕкшн ти до мене і сказати: «Ах, яка гарна коса».

Я люблю свою роботу, хоча терпіти не можу прокидатися рано вранці. Я люблю своїх клієнтів, хоча іноді попадаються Екшн сно неадеквати. Люблю Самого Великого Боса, який, хоч і зявляється у нас досить рідко, знає всіх по іменах і ніколи не вимагає, щоб його «гуляли».