Дорогий мій громадянин! Багато добрих і теплих слів я почула у своє свято. Мені приємно, дякую. Спасибі тобі, мій громадянин, адже я стала такою чудовою саме завдяки тобі. Ти звеличив мене.
Це ти, мій громадянин, йдеш з хабарем до викладача, навіть не збираючись готуватися до іспиту. Я будую лікарні, в яких не будуть працювати фахівці, адже їх просто у мене немає. А ти будеш збирати гроші на термінову операцію в Німеччині для своєї дитини.
Ти пропустив повз вуха ініціативу створення єдиної карти, в якій будуть всі дані, паспорт, ІНН, і страховка. Ти ніяк не підтримав це рішення. Обговорення нової серії улюбленого серіалу виявилося важливіше.
Ти, мій громадянин, мовчиш про вчинений злочин, ховаючи страх за байдужістю. Чи ти справді байдужий до своїх співвітчизників? Тоді продовжуй паркуватися на дитячих майданчиках, ссать в басейни зарубіжних готелів, красти на роботі і гнобити працівників сфери послуг — вчителів, офіціантів.
Ти, мій хороший, ні на йоту не розбираючись в економіці, вимагаєш від мене «гідної пенсії батькам, високих посібників. А чим я буду стримувати в результаті зростання інфляції, коли у мене на один завод припадає 15 тисяч юристів? Чи ти вирішив налагодити виробництво якісного вітчизняного товару, а не купувати в Китаї і продавати тут?
Ти, саме ти, законослухняний мій, в день порушуєш на три-чотири адміністративні стягнення, а в рік — мінімум на одну кримінальну справу. І пишаєшся цим, топлячи совість фразами: «Я що, один так роблю?», «А чому їм можна, а мені не можна?». Ти гордовито заявляєш про своїх конституційних правах і бігаєш від призову.
Ти розповідаєш всім друзям і знайомим, що я монстр, і знімаючи капелюх перед Європою, але плюешься від ювенальної юстиції і болонської системи навчання. Ти нагадуєш про європейських іпотечні кредити зі ставкою 1% і сором’язливо мовчиш про 40% залишку від зарплати європейця після відрахувань податків, медичної страховки, соціальних поборів.
Ти з болем у голосі скаржишся на «скажений принтер» законотворців і радісно вітаєш будь-який спосіб обійти ці закони. Кожна лазівка викликає у тебе посмішку. Про, як ти обурювався, коли загроза нависла над «святими» для тебе торрентами!
Це все ти, мій громадянин. Тобі я вдячна за таку. Тільки от один момент: ти питаєш за себе, за свої проблеми, а я відповідаю 140 мільйонів. Буде краще, коли я буду говорити з тобою, а вами?
Завжди твоя, любляча Російська Федерація.
