Я педагог початкових класів, і мене несамовито задовбали батьки-активісти, а насправді банальні жлоби, перманентно намагаються викрити міфічних здирників.
Так, я буду просити вас здати гроші і купити в кабінет кулер, а також постійно докуповувати в нього воду. Ваші діти перебувають в школі з 8:15 до самого вечора (не залишається на групу подовженого дня в нашому класі тільки один хлопчик), і, ви не повірите, за цей час їм обов’язково захочеться пити. Вода з-під крана жорстка, пахне іржею і хлором, можете сходити спробувати і подумати, чи хочете ви, щоб ваші діти це пили? Я для себе візьму пляшку води, але, вибачте, п’ятилітровий балон носити не буду. Вам дороге здоров’я ваших дітей?
Так, потрібно здати гроші на ремонт — всього на косметичний, вікна, паркет ніхто змінювати не просить. Але, дорогі мої, у нас шпалери біля вікна здулися, штукатурка сіра, фіранки пам’ятають ваших бабусь і абсолютно не рятують від сонця, що б’є в очі. Клас закріплений за нами на 4 роки. Вам самим не хочеться, щоб ваші діти навчалися в нормальних умовах?
Так, потрібно здати на «потреби класу»: на папір (не тільки туалетний, але і роздруківки), на фарбу для принтера (так вже і бути, друкую на своєму — кожен день, між іншим, друкую, але давайте ви його хоч заправите для своїх дітей?), на мило, паперові рушники, на дні народження, на яскраві моделі, кольорові, а не тільки білі олівці, зошити для контрольних, які ніхто ніколи не може принести вчасно. Навіть на олівці і ручки, так як діти вічно то втрачають їх, то ламають, а я не канцелярський магнат. Так, цілих двох тисяч, які ви здали на початку року, швидше за все, не вистачить, і я буду просити доздавати.
Так, треба купити робочі зошити, прописи та інше. Я не їм ці зошити, в них будуть писати і працювати ваші діти.
Так, треба купити в кабінет іграшки та ігри — м’ячі, скакалки, дидактичні ігри, розмальовки. 4 години продовженого дня вашим дітям потрібно чимось займатися, і цікава розвиваюча гра — оптимальний варіант. М’ячі повинні дати в спортзалі? На урок дадуть. На прогулянку — ні. Хочете, щоб майже годину ми з вашими дітьми просто бродили по стадіону колами?
Я не купаюся в грошах і не жирую на ваші гроші, дорогі батьки. Машину мені купив чоловік. На туфлі пішло майже дві зарплати — вгадайте, хто буде містити мене це час? Вже точно не класна скарбничка, з якої ви вимагаєте чек за кожну копійку та ще й не соромитеся уточнювати, чому туалетний папір зникає так швидко. Мені не треба ваших грошей, але й на мої не зазіхайте: сплачуйте освіту своїх дітей самі.
