медицина

А мене задовбав... доктор Хаус! Ні, не подумайте, серіал я переглядала два рази, Хю Лорі — геніальний актор, сам доктор — колоритний персонаж і все таке.

Працюю в лікарні, телефон розривається цілий день — то постачальники турбують, то клієнти незадоволені. Але цей мужик запамятався особливо. Затрималася допізна; ближче до півночі дзвонить телефон:— Алло, привіт.— Здрастуйте, це букмекерська контора?— Якщо тільки «виживе — не виживе»...

Задолбали, що люди, не розбираючись в темі, заважають в одну купу мух з котлетами і потім виносять обвинувальні вироки. Так вчинив і автор історії про лікарів.

Викликав з поліклініки дитячого лікаря додому старшої дочки. Поки чекали лікаря, захворіла і молодша.Нарешті прибув лікар, увійшов у кімнату не роззуваючись і заявив:— Ви лікаря лише на одну дитину викликали, так що я тільки одну послухаю.

Може, в державі Москва з щепленнями все і йде адекватно, але в далекому північному селищі це виглядає так:1. Почалася епідемія грипу.2. Доповіли начальству.3.

Працюю в реєстратурі приватної клініки. Дзвінок. Починаю розпитувати клієнта, з якою метою той дзвонить. Ситуація начебто стандартна — проходження комісії для отримання трудової.

Заходжу нещодавно в аптеку за «Плантексом» (спеціальний чай для немовлят, в одній пачці десять пакетиків).— Можна упаковочку «Плантекса»?— Вам велику чи маленьку?— Хіба вони різні бувають?— Є три штуки, є по дванадцять.— (здивовано) Давайте велику.— Вибирайте! — показує аптекар на стеллажик з презервативами «Контекс».— (з сумною посмішкою) Дівчина, мені потрібен чай для немовлят «Плантекс».

Про поліклініки! Про вас можна писати саги. А я ось недавно спостерігала випадок, який не лише повністю поламав мені і оточуючим мозок, але і повеселив на додачу.

Сьогодні ми прийшли на роботу і нас порадували. Всю документацію з початку січня необхідно переробити! Наше улюблене міністерство подумало і вирішило, що треба дещо змінити, причому з першого числа, так що сідайте і переробляйте.

Нашому синочкові два роки і десять місяців. Він росте міцненьким хлопчиськом, веселим і допитливим. Є тільки одна проблема: він поки що не говорить. Дитина постійно спостерігається фахівцями, приймає призначені препарати, щодня виконають безліч розвиваючих вправ.

У мене депресія, і мене задовбали. Ні, не ті, хто придумує собі діагноз, — більшість моїх близьких навіть не здогадуються, що такі винахідники бувають, так що ніякого «ти вигадуєш, тому що це модно» немає.

У мене захворіла дитина. Судячи по всіх симптомів — звичайна ГРВІ без ускладнень. Я не схильна до паніки — спокійно дзвоню в реєстратуру дитячої поліклініки, щоб викликати лікаря.

Вчора я дуже голосно матом орала на тетечку в реєстратурі дитячої поліклініки. Знаєте, чому? Підходжу я до віконця з написом «Довідкова»:— А ви не знаєте, де можна пошукати те-то і те-то?— (на блакитному оці) що Я вам тут, на питання відповідати сиджу?— А навіщо, по-вашому, ви тут сидите?— Не ваше діло! Кожен питати почне — мозоль на мові зароблю відповідати.Я, перемежовуючи лінгвістичні конструкції матом, запропонувала пані мовчки брати швабру і топати в поломойки, раз її так лякає мозоль на мові — тут же їй платять за мозоль саме на мові, а не на дупі!

Задовбали без року тиждень прихильники чого завгодно.Три дні тому лікар заборонив людині палити, аргументуючи це тим, що ще пачка — і рак легень, і ось вже сьогодні персонаж гордо полоще всім мозок тим, що він, молодець, кинув, а ви — бидло і раби звички.Товста киця вирішила нарешті взятися за фігуру, і в той же день вся стрічка новин соцмереж загиджені мотивуючими картинками і цитатами великих анорексичек, а все, не сидять на дієті, клеймуються рабами шлунка.Хлопчика покинула дівчина — тепер він шовініст і жінконенависник, треба колом розповідати чорні жарти про тупих баб і посилено слати їх на кухню.Але якщо лікар помилився діагнозом, подруги разубедили худнути, знайшлася нова дівчина, від «переконань» не залишається і сліду.Я розумію, якщо для людини дієта, здоровий спосіб життя або сексизм — частина характеру, стиль життя.

Працюю в реанімації. Дві години дня. Привозять мужика 35 років — гемоглобін 43 (норма для дядьків — 140-160). Три дні чоловік просидів на горщику. Все говорить про те, що у нього нехилое кровотеча, і через пару днів рятувати буде вже нічого.

Працюю на ресепшне в медичному центрі. Задолбали наше начальство і його погляд на організацію роботи центру. Купити простенький, з мінімальними функціями, але хороший робочий МФУ, щоб реєстратори не намагалися витягнути зажевавшийся лист, не ловили кожен новий листочок швидше-швидше, поки він не впав на підлогу (лоточок під надруковані листи відвалився 200 років тому)? Ні, навіщо? Нехай чергу людей з престижної організації, хто прийшов на медогляд, стоїть, чекає і спостерігає, як реєстратор виловлює листочки з принтера.

Приходжу здавати аналізи в лікарні.— Я хочу здати аналіз на чутливість до антибіотиків.— Вам з крові або сечі? — запитує лаборант.— Я не знаю, ви мені скажіть, який треба.— Так з крові або сечі?Про себе: «Блін, звідки ж мені знати?»— Давайте з крові.— А з крові такий не робиться!

Нещодавно мені довелося лежати в хірургічному відділенні після операції. Величезний лікарняний комплекс, швидка допомога, народу — тьма. В палаті по шість-сім осіб: і післяопераційні, і до, і народ на обстеженні, — все в купу.

Здавав сьогодні донорську кров. Отримав відривні листки на магніті: на кожному напис «Наступна здача крові...» та 11 рядків для дат. Все б нічого, та листочків в «блокноті» — двадцять пять штук.При такому розкладі здавати мені кров по пять разів у році (більше не можна) до 73 років (хоча можна тільки до 65), починаючи з вісімнадцяти.